Кодекс україни ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 2004, n 40-41, 42, ст. 492 ) icon

Кодекс україни ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 2004, n 40-41, 42, ст. 492 )



НазваКодекс україни ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 2004, n 40-41, 42, ст. 492 )
Сторінка1/14
Дата конвертації03.02.2013
Розмір3.03 Mb.
ТипКодекс
скачать >>>
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

Документ 1618-15, остання редакцiя вiд 12.06.2009 на пiдставi 1397-17, чинний


ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ


( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 40-41, 42, ст.492 )


{ Із змінами, внесеними згідно із Законом

N 2709-IV ( 2709-15 ) від 23.06.2005, ВВР, 2005, N 32, ст.422

Кодексом

N 2747-IV ( 2747-15 ) від 06.07.2005, ВВР, 2005, N 35-36, ст.446

Законами

N 2875-IV ( 2875-15 ) від 08.09.2005, ВВР, 2005, N 52, ст.562

N 3538-IV ( 3538-15 ) від 15.03.2006, ВВР, 2006, N 35, ст.295

N 3551-IV ( 3551-15 ) від 16.03.2006, ВВР, 2006, N 35, ст.298

N 3570-IV ( 3570-15 ) від 16.03.2006, ВВР, 2006, N 35, ст.303

N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006, ВВР, 2007, N 9, ст.67

N 483-V ( 483-16 ) від 15.12.2006, ВВР, 2007, N 9, ст.77

N 543-V ( 543-16 ) від 09.01.2007, ВВР, 2007, N 12, ст.103

N 962-V ( 962-16 ) від 19.04.2007, ВВР, 2007, N 31, ст.405 }


{ Щодо визнання конституційними окремих положень див.

Рішення Конституційного Суду

N 8-рп/2008 ( v008p710-08 ) від 22.04.2008 }


{ Із змінами, внесеними згідно із Законом

N 1397-VI ( 1397-17 ) від 21.05.2009 }


Розділ I

^ ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


Глава 1

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ


Стаття 1. Завдання цивільного судочинства


1. Завданнями цивільного судочинства є справедливий,

неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з

метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод

чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб,

інтересів держави.


Стаття 2. Законодавство про цивільне судочинство


1. Цивільне судочинство здійснюється відповідно до

Конституції України ( 254к/96-ВР ), цього Кодексу та Закону

України "Про міжнародне приватне право" ( 2709-15 ).

{ Частина перша статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 2709-IV ( 2709-15 ) від 23.06.2005 }


2. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого

надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж

встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного

договору.


3. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до

законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій,

розгляду і вирішення справи.


4. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує

права, належні учасникам цивільного процесу, чи обмежує їх

використання, не має зворотної дії в часі.


Стаття 3. Право на звернення до суду за захистом


1. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим

Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених,

невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.


2. У випадках, встановлених законом, до суду можуть

звертатися органи та особи, яким надано право захищати права,

свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні

інтереси.


3. Відмова від права на звернення до суду за захистом є

недійсною.


Стаття 4. Способи захисту, які застосовуються судом


1. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та

інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні

та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.


Стаття 5. Здійснення правосуддя на засадах поваги до честі

і гідності, рівності перед законом і судом


1. Суд зобов'язаний поважати честь і гідність усіх учасників

цивільного процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності

перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри,

політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та

соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних

та інших ознак.


Стаття 6. Гласність та відкритість судового розгляду


1. Розгляд справ у всіх судах проводиться усно і відкрито.


2. Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про час

і місце розгляду своєї справи.


3. Закритий судовий розгляд допускається у разі, якщо

відкритий розгляд може привести до розголошення державної або

іншої таємниці, яка охороняється законом, а також за клопотанням

осіб, які беруть участь у справі, з метою забезпечення таємниці

усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи

інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у справі, або

відомостей, що принижують їх честь і гідність.


4. Особисті папери, листи, записи телефонних розмов,

телеграми та інші види кореспонденції можуть бути оголошені у

судовому засіданні тільки за згодою осіб, визначених Цивільним

кодексом України ( 435-15 ). Це правило застосовується при

дослідженні звуко- і відеозаписів такого самого характеру.


5. При розгляді справ у закритому судовому засіданні мають

право бути присутні особи, які беруть участь у справі, а у разі

необхідності - свідки, експерти, спеціалісти і перекладачі.


6. Розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться

з додержанням усіх правил цивільного судочинства.


7. Про розгляд справи в закритому судовому засіданні суд

зобов'язаний постановити мотивовану ухвалу в нарадчій кімнаті, яка

оголошується негайно.


8. Учасники цивільного процесу та інші особи, присутні на

відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові записи,

а також використовувати портативні аудіотехнічні пристрої.

Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-,

звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також

транслювання судового засідання по радіо і телебаченню

допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це

осіб, які беруть участь у справі.


9. Рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли

розгляд проводився у закритому судовому засіданні. Особи, які

беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у

справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи

обов'язки, мають право на отримання в суді усної або письмової

інформації про результати розгляду відповідної справи. Особи, які

не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права,

свободи чи обов'язки, мають право знайомитися з матеріалами

справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених

до справи, одержувати копії рішень і ухвал.

{ Частина дев'ята статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 3570-IV ( 3570-15 ) від 16.03.2006 }


10. Хід судового засідання фіксується технічними засобами.

Порядок фіксування судового засідання технічними засобами

встановлюється цим Кодексом.


11. Офіційним записом судового засідання є лише технічний

запис, зроблений судом.


Стаття 7. Мова, якою здійснюється цивільне судочинство


1. Цивільне судочинство здійснюється державною мовою.


2. Особи, які беруть участь у справі і не володіють або

недостатньо володіють державною мовою, у порядку, встановленому

цим Кодексом, мають право робити заяви, давати пояснення,

виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою,

якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача,

в порядку, встановленому цим Кодексом.


3. Судові документи складаються державною мовою.

{ Положення статті 7 визнано конституційними згідно з Рішенням

Конституційного Суду N 8-рп/2008 ( v008p710-08 ) від 22.04.2008 }


Стаття 8. Законодавство, відповідно до якого суд вирішує

справи


1. Суд вирішує справи відповідно до Конституції України

( 254к/96-ВР ), законів України та міжнародних договорів, згода на

обов'язковість яких надана Верховною Радою України.


2. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті

відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб,

що встановлені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України.


3. У разі виникнення у суду сумніву під час розгляду справи

щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції

України ( 254к/96-ВР ), вирішення питання про конституційність

якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд

звертається до Верховного Суду України для вирішення питання

стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо

конституційності закону чи іншого правового акта.


4. У разі невідповідності правового акта закону України або

міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана

Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який

має вищу юридичну силу.


5. У разі невідповідності закону України міжнародному

договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою

України, суд застосовує міжнародний договір.


6. Норми права інших держав суд застосовує у разі, коли це

встановлено законом України чи міжнародним договором, згода на

обов'язковість якого надана Верховною Радою України.


7. Суд вирішує справи у сфері державних закупівель з

урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про

закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ).

{ Статтю 8 доповнено частиною згідно із Законом N 424-V ( 424-16 )

від 01.12.2006 }


8. Якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд

застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини

(аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із

загальних засад законодавства (аналогія права).


9. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів

відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства,

що регулює спірні відносини.


{ Статтю 9 виключено на підставі Закону N 2709-IV ( 2709-15 )

від 23.06.2005 }


Стаття 10. Змагальність сторін


1. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності

сторін.


2. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають

рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення

перед судом їх переконливості.


3. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона

посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім

випадків, встановлених цим Кодексом.


4. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин

справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та

обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення

процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках,

встановлених цим Кодексом.


Стаття 11. Диспозитивність цивільного судочинства


1. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням

фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в

межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших

осіб, які беруть участь у справі.


2. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми

правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають

також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної

процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.


3. Суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом

надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, якщо

дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він

представляє.


Стаття 12. Право на правову допомогу


1. Особа, яка бере участь у справі, має право на правову

допомогу, яка надається адвокатами або іншими фахівцями у галузі

права в порядку, встановленому законом.


Стаття 13. Забезпечення апеляційного і касаційного оскарження

судових рішень


1. Особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не

беруть участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права та

обов'язки, мають право на апеляційне та касаційне оскарження

судових рішень у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.


Стаття 14. Обов'язковість судових рішень


1. Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для

всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування,

підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та

громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у

випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на

обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її

межами.


2. Невиконання судового рішення є підставою для

відповідальності, встановленої законом.


3. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не

брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо

ухваленим судовим рішенням порушуються їхні права, свободи чи

інтереси.


Глава 2

^ ЦИВІЛЬНА ЮРИСДИКЦІЯ


Стаття 15. Компетенція судів щодо розгляду цивільних справ


1. Суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи

про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи

інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних,

сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім

випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого

судочинства.


2. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за

правилами цивільного судочинства.


3. Суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї

статті, в порядку позовного, наказного та окремого провадження.


Стаття 16. Розгляд кількох пов'язаних між собою вимог


1. Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які

підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо

інше не встановлено законом.


Стаття 17. Право сторін на передачу спору на розгляд

третейського суду


1. Сторони мають право передати спір на розгляд третейського

суду, крім випадків, встановлених законом.


Глава 3

^ СКЛАД СУДУ. ВІДВОДИ


Стаття 18. Склад суду


1. Цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються

одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду.


2. У випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у

судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного

судді і двох народних засідателів, які при здійсненні правосуддя

користуються всіма правами судді.


3. Цивільні справи у судах апеляційної інстанції

розглядаються колегією у складі трьох суддів, головуючий з числа

яких визначається в установленому законом порядку.


4. Цивільні справи у суді касаційної інстанції розглядаються

колегією у складі не менше трьох суддів.

{ Частина четверта статті 18 із змінами, внесеними згідно із

Законом N 2875-IV ( 2875-15 ) від 08.09.2005 }


5. Цивільні справи у зв'язку з винятковими обставинами

переглядаються колегією суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України за наявності не менш як двох третин її

чисельності, а у випадках, встановлених цим Кодексом, колегією

суддів на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного

Суду України при їх рівному представництві за наявності не менш як

двох третин чисельності кожної палати.


6. Під час перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу

у зв'язку з нововиявленими обставинами суд діє в такому самому

складі, в якому вони були ухвалені (одноособово або колегіально).


Стаття 19. Порядок вирішення питань колегією суддів


1. Питання, що виникають під час розгляду справи колегією

суддів, вирішуються більшістю голосів суддів. Головуючий голосує

останнім.


2. При прийнятті рішення з кожного питання жоден із суддів не

має права утримуватися від голосування та підписання рішення чи

ухвали.


3. Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою

окрему думку. Цей документ не оголошується в судовому засіданні,

приєднується до справи і є відкритим для ознайомлення.


Стаття 20. Підстави для відводу судді


1. Суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає

відводу (самовідводу), якщо:


1) під час попереднього вирішення цієї справи він брав участь

у процесі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник,

секретар судового засідання;


2) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду

справи;


3) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина,

батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат,

сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений,

опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб)

сторони або інших осіб, які беруть участь у справі;


4) якщо є інші обставини, які викликають сумнів в

об'єктивності та неупередженості судді.


2. До складу суду не можуть входити особи, які є членами

сім'ї або близькими родичами між собою.


Стаття 21. Недопустимість повторної участі судді в розгляді

справи


1. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої

інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в

судах апеляційної і касаційної інстанцій, у перегляді справи у

зв'язку з винятковими обставинами, а так само у новому розгляді її

судом першої інстанції після скасування попереднього рішення або

ухвали про закриття провадження в справі.


2. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді

апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої

справи в судах касаційної і першої інстанцій, у перегляді справи у

зв'язку з винятковими обставинами, а також у новому розгляді

справи після скасування ухвали чи нового рішення апеляційного

суду.


3. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді

касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої

справи в суді першої чи апеляційної інстанції.


4. Суддя, який брав участь у перегляді справи у зв'язку з

винятковими обставинами, не може брати участі у розгляді цієї

самої справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції.


Стаття 22. Підстави для відводу секретаря судового засідання,

експерта, спеціаліста, перекладача


1. Секретар судового засідання, експерт, спеціаліст,

перекладач не можуть брати участі у розгляді справи та підлягають

відводу з підстав, зазначених у статті 20 цього Кодексу.


2. Експерт або спеціаліст, крім того, не може брати участі у

розгляді справи, якщо:


1) він перебував або перебуває в службовій або іншій

залежності від осіб, які беруть участь у справі;


2) з'ясування обставин, які мають значення для справи,

виходить за межі сфери його спеціальних знань.


3. Участь секретаря судового засідання, експерта,

спеціаліста, перекладача у судовому засіданні при попередньому

розгляді даної справи відповідно як секретаря судового засідання,

експерта, спеціаліста, перекладача не є підставою для їх відводу.


Стаття 23. Заяви про самовідводи та відводи


1. За наявності підстав, зазначених у статтях 20, 21 і 22

цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт,

спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.


2. На підставах, зазначених у статтях 20, 21 і 22 цього

Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту,

спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід особами, які

беруть участь у справі.


3. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим

до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.

Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у

випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо

після початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх

доказами.


Стаття 24. Порядок вирішення заяви про відвід


1. У разі заявлення відводу суд повинен вислухати особу, якій

заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку

осіб, які беруть участь у справі.


2. Заява про відвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою

суду, що розглядає справу. Заява про відвід кільком суддям або

всьому складу суду вирішується простою більшістю голосів.


Стаття 25. Наслідки відводу суду (судді)


1. У разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає

справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим

суддею.


2. У разі задоволення заяви про відвід комусь із суддів або

всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів,

справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним

складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим

складом суддів.


3. Якщо після задоволення відводів (самовідводів) або за

наявності підстав, зазначених у статті 21 цього Кодексу, неможливо

утворити новий склад суду для розгляду справи, суд постановляє

ухвалу про визначення підсудності справи в порядку, встановленому

цим Кодексом.


  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14



Схожі:

Кодекс україни ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 2004, n 40-41, 42, ст. 492 ) iconКодекс україни ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 2002, n 3-4, ст. 27 )
Додатково див. Закон n 1344-iv ( 1344-15 ) від 27. 11. 2003, ввр, 2004, n 17-18, ст. 250 }
Кодекс україни ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 2004, n 40-41, 42, ст. 492 ) iconКодекс україни ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 2003, n 18, n 19-20, n 21-22, ст. 144 )

Кодекс україни ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 2004, n 40-41, 42, ст. 492 ) iconКодекс україни ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 2002, n 3-4, ст. 27 )

Кодекс україни ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 2004, n 40-41, 42, ст. 492 ) iconКодекс україни ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 2010, n 50-51

Кодекс україни ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 2004, n 40-41, 42, ст. 492 ) iconКодекс україни ( Відомості Верховної Ради (ввр), 2002, n 38-39, ст. 288 )

Кодекс україни ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 2004, n 40-41, 42, ст. 492 ) iconКодекс україни ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 1994, n 17, ст. 99 )
Стаття Поняття про ліс Ліс тип природних комплексів, у якому поєднуються переважно
Кодекс україни ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 2004, n 40-41, 42, ст. 492 ) iconКодекс україни ( Відомості Верховної Ради (ввр), 2002, n 38-39, ст. 288 ) { Із змінами, внесеними згідно із Законами n 291-iv ( 291-15 ) від 28. 11. 2002, ввр, 2003, n 4, ст. 32

Кодекс україни ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 2004, n 40-41, 42, ст. 492 ) iconКодекс України (Відомості Верховної Ради України (ввр), 2012, №44-45, №46-47, №48, ст. 552) {Із змінами, внесеними згідно із Законами
Слова "митний орган" замінено словами "орган доходів І зборів" у всіх відмінках та числах відповідно до пункту 1 розділу I закону...
Кодекс україни ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 2004, n 40-41, 42, ст. 492 ) iconБюджетний кодекс україни
Відомості Верховної Ради України (ввр), 2010, n 50-51, ст. 572 ) { Із змінами, внесеними згідно із Законами n 2592-vi ( 2592-17 )...
Кодекс україни ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 2004, n 40-41, 42, ст. 492 ) iconПро тваринний світ закон україни
Відомості Верховної Ради України (ввр), 2002, n 14, ст. 97 )
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©sm.znaimo.com.ua 2000-2015
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи

Разработка сайта — Веб студия Адаманов