Зарубіжна література. 7 клас: методична лоція icon

Зарубіжна література. 7 клас: методична лоція



НазваЗарубіжна література. 7 клас: методична лоція
Сторінка4/7
Дата конвертації15.04.2013
Розмір1.03 Mb.
ТипДокументи
джерело
1   2   3   4   5   6   7
1. /Дорожна_карта_7.docЗарубіжна література. 7 клас: методична лоція

Моніторинг навчальних досягнень школярів:

запитання і завдання до балади А.Міцкевича «Альпухара»


Перевірте себе

1. Як поводять себе іспанці в завойованім місті? 2. Чому Альманзор добровільно віддався в руки своїх ворогів? 3. Знайдіть у тексті антитези, епітети та метафори та поясніть їхню роль у баладі. 4. Визначте провідну думку балади „Альпухара”.


Поміркуйте разом

1. Чому і яке саме особливе місце в поемі „Конрад Валенрод” займає балада „Альпухара”? Аргументуйте свою точку зору. 2. Чому поляки вважають Адама Міцкевича національним пророком? Відповідь аргументуйте, послуговуючись текстом довідки підручника про А.Міцкевича. 3. Іспанці відвойовували свої землі в маврів-завойовників (йшла реконкіста – „відвоювання”). Чому ж тоді симпатії автора й читача на боці мавра-Альманзора?


***


Схожа ідея – поетизація рідного краю і уславлення його незалежності, а також подвигу в непримиренній боротьбі з іноземними загарбниками пронизує наступний твір – героїчну баладу Р.Л.Стівенсона «Вересовий мед» (в іншому перекладі – «Вересовий трунок», тобто «напій із вересу»). Можливо, урок за нею доцільно почати з повідомлення учням того, що верес є національним символом Шотландії так само, як калина – України або клен – Канади)42. Після такої попередньої роботи назва балади заграє по-новому, а її події сприйматимуться крізь призму патріотизму, а також величі духу маленьких тілом піктів. Адже не «кулінарний рецепт вересового напою» захищали вони від жорстоких завойовників ціною власного життя, а свій національний дух, право самостійно жити на своїй вільній землі.

Увагу учнів доцільно звернути й на те, що Стівенсон, автор вивченого в 6 класі роману “Острів скарбів”43, був ще й майстром балади. Він добре знав рідні історію і фольклор, тож і поклав у основу “Вересового трунку” шотландську легенду про піктів – загадкових малорослих людей, які, буцімто, споконвіку мешкали в шотландських горах, але були винищені завойовниками.

Про нищення (але цього разу римлянами) маленьких і слабких фізично, але сильних духом піктів писав у вірші “Заповіт піктів” також англієць Р.Кіплінг, автор вивчених у 5 класі оповідок про Мауглі. Вчитель і учні можуть знайти цей твір у «Книзі для додаткового читання із зарубіжної літератури для 7 класу», яку видавництво «Грамота» видало як складову НМК-7. На допомогу колегам подаю ці два твори в таблиці:


Р.Л.Стівенсон. «Вересовий трунок»

(переклад Євгена Крижевича)


Дж.Р.Кіплінг. «Заповіт піктів»

(переклад Максима Стріхи)

Маріє Григорівно, скиньте, будь ласка, із Підр-7 текст

Заповіт піктів

Римлянин вбік не зверта —

Марно нещасний вола.

Чавить залізна п'ята

Піктів маленькі тіла.

Та легіони підуть —

Ми встаємо, як трава,

Тільки жалка наша лють

Здатна лише на слова.


Що ж, хай негідно людьми

Зватися піктам малим,

Ще підкопаємо ми

Ваш набундючений Рим!

Ми непомітні, ми всі, —

Як хробаки лісові,

Ми — наче скалка в нозі,

Ми — як трутизна в крові!


Корінь гноїтиме цвіль,

Висушить дуб омела,

Гризтиме дірочки міль —

Впертих ніщо не здола.

Хай нас не видно, та час

Камені точить тверді.

Ви ще помітите нас,

Пізно лиш буде тоді!


Хай ми занадто слабкі

Вибороть волю свою —

Прийдуть народи, які

Вас подолають в бою.

Пікти, одвічні раби,

Скрізь проведуть вражу рать,

Стануть на римські гроби

Й будуть на них танцювать!



З історії відомо, що Британські острови дійсно були населені племенами піктів, які зазнали навали загарбників. Тож учні зможуть розповісти про історичне тло балади (боротьбу піктів проти іноземних загарбників). І хоча вчені доводять, що пікти нікуди не зникали, а стали пращурами сучасних шотландців, злившись із войовничими кельтськими племенами – скóттами (звідси “Scotland” – Шотландія, букв. “земля скóттів”), як видно з двох щойно наведених балад, література й тут виявилася сильнішою за історію. Про все це детально написано в Підручнику-7 (с. 36).

Шотландія взагалі оповита серпанком таїни. Стрімчасті урвища, оповиті туманами, загадкові друїди, чарівні кельтські оповідки… Саме там, у озері Лох-Несс, мешкає загадкове чудовисько з лагідним ім’ям Нессі. Саме там виникали й легенди про якісь таємні чарівні напої-трунки, які давали людям надзвичайні можливості. Можливо, учні дивилися популярні нині фільми про двох симпатичних галів (кельтів) Астерікса і Обелікса, де є ціла сюжетна лінія, пов’язана із варінням жерцями-друїдами якого загадкового напою, який забезпечував їм перемоги над римлянами? І чи не є цей напій Астерікса і Обелікса «рідним братом» вересового трунку, який теж варився на тій самій землі? Навіть якщо це лише смілива гіпотеза, можна запропонувати її учням, хай вони поміркують над нею, виявлять свою творчість, пофантазують. Адже творча уява – необхідна умова не репродуктивної, а саме креативної діяльності.

Та Стівенсона передовсім цікавила яскрава антитеза: з одного боку – “мале, мов дитяче тіло” піктів, але, з другого – їхній величний дух, завдяки якому вороги так і не дізналися таїну вересового трунку. Бажано, щоб учні не лише виразно читали і аналізували баладу, а й висловили власне судження про поведінку старого пікта, який пожертвував сином і своїм власним життям, але не відкрив іноземцям таємниці вересового трунку. Виховним висновком уроку може стати думка, що народ, який має таких патріотів, як цих два пікти, ані знищити, ані підкорити неможливо.

Для виявлення глибини розуміння учнями вивченого матеріалу, можна поставити питання: що об’єднує вивчені балади: 1) Пушкіна і Стівенсона (відповідь – джерело сюжету, адже в обох творах ним є легенди: про смерть князя Олега від коня і про вересовий напій піктів); 2) Міцкевича і Стівенсона (патріотизм, служіння батьківщині до останнього подиху).

Слід також організувати виразне читання балад напам’ять (можна організувати конкурс читців, нагородити переможців, запросити на нього батьків, учнів паралельних класів тощо). Можливо, є сенс із резерву годин виділити урок на читання та обговорення улюблених учнями літературних балад.

А щодо теоретико-літературного матеріалу (учні повинні дати визначення поняття літературна балада), то його можна знайти як в Узагальненні за розділом «Героїчні пісні й балади у світовій літературі», так і в Літературознавчому словнику (Підручник-7, с. 38 і с. 294 відповідно).


Моніторинг навчальних досягнень школярів:

запитання і завдання до балади Р.Л.Стівенсона «Вересовий трунок»


Пригадайте

1. Що називається баладою? 2. Чим літературна балада відрізняється від народної? 3. Якими є джерела літературної балади? Відповідь аргументуйте посиланням на тексти конкретних балад.


Перевірте себе

1. Доведіть, що „Вересовий трунок” – літературна балада. 2. Що лягло в основу балади „Вересовий трунок”? 3. Чим був невдоволений „можновладець похмурий”? 4. Чому старий пікт погодився розкрити таємницю трунку лише після смерті сина? 5. Знайдіть у творі антитезу і поясніть її роль у побудові балади. Відповідь аргументуйте посиланням на текст.


Поміркуйте разом

1. Чи вартий кулінарний рецепт (а саме ним є технологія приготування вересового трунку) того, щоб віддати за нього життя? 2. Символом чого у цій баладі є вересовий трунок? Відповідь аргументуйте посиланням на текст. 3. Хто вийшов переможцем, а хто – переможеним із протистояння піктів і шотландського короля? Аргументуйте свою точку зору. 4. Що об’єднує між собою балади: 1) Пушкіна і Стівенсона? 2) Міцкевича і Стівенсона?


Працюйте творчо

1. За змістом вивчених балад напишіть твір „Заради чого варто жертвувати своїм життям?” 2. Напишіть відгук про епічну героїчну пісню чи баладу, яка вам сподобалася найбільше.


Опрацювання розділу закінчується виконанням тематичної контрольної роботи.


***


Розділ ІІІ називається «Героїчне минуле в літературі». На нього програмою відведено 8 уроків, але в разі необхідності, вчитель може додати години за рахунок резервного часу. В цьому розділі вивчається об’ємний твір – історичний роман Вальтера Скотта «Айвенго». Звертаю увагу колег, що саме робота з художнім текстом значного обсягу передовсім і дозволяє формувати у школярів актуальну зараз компетенцію щодо життя в інформаційному суспільстві. У Пояснювальній записці до Програми 12-річки сказано про це сказано так : «… Це є відповіддю на нагальну вимогу сучасності: формувати школяра не як пасивного споживача певного обсягу раз і назавжди даної інформації (яка чимдалі частіше застаріває майже одночасно з виходом підручників у світ), а як особистість, здатну самостійно її здобувати, поновлювати, коригувати та інтерпретувати протягом усього свого життя. Адже будь-який, в т.ч. художній, текст є головною одиницею передачі інформації, тому робота сáме з повним твором (передовсім великого обсягу) вчитиме школярів “приборкувати” значний обсяг інформації, тим самим готуючи молодь до відповіді на “виклики ХХІ століття”, комп’ютеризованого “інформаційного суспільства”, що є необхідним для кожної сучасної людини»44.

Як і раніше, доречно випереджально дати завдання учням скласти тези вступної статті «Героїчне минуле в літературі» (Підручник-7, с. 40), а потім опрацювати їхні записи на уроці, тим самим перевіривши виконання домашнього завдання.

На першому уроці передовсім слід розповісти учням про непересічну особистість і геніального письменника – Вальтера Скотта, якого ще за життя компліментарно називали «шотландським чарівником». І цей комплімент був заслуженим, адже цей письменник у своїх творах він створив чарівний світ історії, чого до нього не робив ніхто.

При цьому він був непересічною особистістю: допомагав слабким і бідним, був шляхетним у відносинах із діловими партнерами, незалежним і вільнолюбним. Чого варта була хоча б його відмова стати поетом-лауреатом, як це пропонував йому король Великої Британії. Ця посада, крім слави, приносила тоді й чималі кошти. Але він відмовився навідріз, не бажаючи потрапляти в матеріальну залежність від уряду. Колись у подібну ситуацію потрапив французький письменник Жан Жак Руссо, і він також відмовився від грошей короля (пенсії), бо, якби він ці гроші взяв, то змушений був би, за його власним висловом, «або хвалити короля, або мовчати». Тобто втратив би свободу творчості. Тут можна згадати вже опрацьований уривок «Пісні про віщого Олега»: «Волхви не бояться міцних владарів, волхвам – за пророче їх слово – не треба багатих князівських дарів, правдива і вільна їх мова”. І зовсім уже на далеке майбутнє: схожу тему («митець і матеріальна нагорода», «митець і влада») учні будуть опрацьовувати у старших класах, під час роботи над романом М.Булгакова «Майстер і Маргарита», де поет Іван Бездомний продав свій талант владі, і за це покараний божевільнею, а «божевільний» Майстер, навпаки, свого таланту не продав, відмовившись від «дарів» радянського режиму, і був за це винагороджений спокоєм. Звісно, семикласникам про це казати не треба, це пишеться для колег, щоб вони вже сьогодні закладали підвалини завтрашньої ефективної роботи.

В.Скотт - засновник жанру історичного роману. Він написав чимало творів на історичну тематику. Але сам він своїм першим справді історичним романом вважав роман „Айвенго” (1819).У великій передмові до роману він пояснює читачам його задум і джерела. Передовсім, це фольклорні балади, у т.ч. про Робіна Гуда. Тут доречно запропонувати учням пригадати все, що вони знають про Робіна Гуда, і виявити конкретні випадки втілення впливу народних балад на образну систему твору (Робін Гуд – Локслі).

Головним героєм твору В.Скотт робить не значну історичну особу (короля Ричарда або принца Джона), а пересічну людину. Звичайно, лицар Айвенго – це образ сміливого, благородного воїна, ідеального лицаря. Але з точки зору історичного процесу він – людина звичайна, від якої в історії нічого не залежить. Це і було великим відкриттям В.Скотта. Бо в своїх історичних романах він вперше показав, що справжніми творцями історії є не видатні особистості, а простий народ: чи це буде саксонський дворянин, такий як Айвенго, чи навіть кріпаки Гурт і Вамба. Саме від їхньої вправності і відданості залежить доля короля Ричарда. Тож рятуючи його, вони тим самим впливають на історію Англії і людства. На думку В.Скотта, історичний роман повинен поруч зі значними історичними подіями показати приватне життя звичайних людей. І воно може бути не менш цікавим і захоплюючим, ніж життя короля. В його романах історія вривається в життя людини і несе її за собою у бурхливому потоці.

Одним із секретів неймовірного успіху історичних романів В.Скотта було майстерне відтворення історичного колориту. Ось яке визначення ми помістили в Літературознавчому словнику Підручника-7: «Місцевий колорит (Національний к., Історичний к.) – відтворення в літературному творі характерних особливостей нац. побуту, пейзажу, мови, а також прикмет епохи, яке надає художньому тексту більшої правдоподібності. Так, опис рицарського турніру в романі В.Скотта „Айвенго” відтворює І.К. Середньовіччя, а опис лірника чи православних ікон в „Пісні про правду” Р.М.Рільке створює Н.К. України доби Козаччини. Відкритий у ХІХ ст., М.К. є важливою складовою історичного роману [с. 40-106 Підручника-7].

Учням буде цікаво дізнатися про те, що успіх роману „Айвенго” був таким, що перший наклад розійшовся за тиждень. Публіка з нетерпінням чекала кожного нового роману письменника. На популярних тоді європейських маскарадах більшість гостей з’являлась, переодягнена в героїв В.Скотта. Король, визнаючи заслуги В.Скотта, дав йому звання баронета, і він мав право тепер називатися сером Вальтером Скоттом.

Перебуваючи в зеніті слави, письменник був достойним сином свого народу. У своєму маєтку він відтворив не лише атмосферу середньовічного шотландського замку, а перетворив його на осереддя шотландської історії, старожитностей і культури. А коли до Единбургу приїхав король Англії, то багато хто здивувався, адже монарх, під впливом В.Скотта, гуляв по шотландській столиці у картатій спідниці і пледі, національному вбранні чоловіків-шотландців. У біографічній довідці про В.Скотта в Підручнику-7 (с. 42-43) описано ще багато цікавих фактів із життя і творчості «шотландського чарівника».

Починаючи роботу, можна спертися на відомості, отримані учнями на уроках історії, де однією з програмових вимог є така: «Учень називає час норманського завоювання Англії..., правління Плантагенетів"45. Відтак їм легше буде відтворити в уяві історичне тло роману «Айвенго», краще уявити романтику пригод героїв, а також визначити головну тему твору: зображення боротьби англосак­сів з норманами в XII ст. і усобиць норманів (принц Джон і король Ричард, усобиці феодальної знаті, які дійсно мали місце в історії).

Учні також наводять приклади зображення пано­рами життя середньовічної Англії (історичного колориту) в романі; висловлюють судження про вплив реальних історичних подій, соціального статусу і національності на долю людини; характеризують образи Айвенго, Седріка Сакса, Бріана де Буагільбера та ін., а також пояснюють втілення у тексті ідеї віротерпимості й національної толерантності. Крім того, вони переказують близько до тексту його ключові епізоди. Під час роботи над образами рицарів можна пограти словами: рицар (середньовічний воїн) і лицар (шляхетна, благородна людина). Доречні такі питання: хто в романі є рицарем? Чи всіх рицарів можна назвати лицарями? і т.п.

У Підручнику-7 запропоноване завдання: «Відтворіть кодекс лицарської честі, послуговуючись текстом роману» (с. 105). Саме під час або після його виконання можна поговорити про образ Айвенго як ідеального лицаря: мужнього, чесного, щирого, захисника слабких (епізод з порятунком Ребеки).

Особливу увагу на уроках слід звернути на проблему національної самосвідомості і боротьби за національну незалежність і її впливу на долі конкретних людей. Згодом це допоможе краще зрозуміти проблематику історичної повісті Миколи Гоголя «Тарас Бульба», написаної під відчутним впливом Вальтера Скотта. Ключовим у цім сенсі є образ Седріка Сакса, якому притаманні почуття національної гордості і власної гідності, простота побуту і щире служіння батьківщині. Всі ці риси учні згодом побачать у козацькому полковникові Тарасі Бульбі.

Не менш важливою є проблема віротерпимості та національної толерантності, втілена передовсім у двох яскравих жіночих образах - Ровена та Ребека, яким судилися дві різні долі.

Далі слід організувати роботу щодо підготовки до написання твору за романом „Айвенго” (теми див. у Запитаннях і завданнях, блок «Працюйте творчо».


Моніторинг навчальних досягнень школярів:

запитання і завдання до роману В.Скотта «Айвенго»


Пригадайте

1. Що називається баладою? 2. Про що розповідають епічні героїчні пісні і хто є їхніми героями? 3. Ким постає Робін Гуд у народних баладах? 4. Що ви знаєте про хрестові походи і про короля Ричарда Левове Серце?


Перевірте себе

1. Що таке історичний роман? Кого вважають засновником історичного роману і чому? 2. Які історичні події покладені в основу роману „Айвенго”? 3. Розподіліть персонажів роману на головних і другорядних. Аргументуйте свій вибір. 4. Знайдіть в романі епізоди, в яких іде мова про життя Англії в 13 ст., і підготуйте розповідь „Англія за часів короля Ричарда”. 5. Знайдіть в тексті епізоди, в яких показана роль мови у формуванні національної свідомості людини. У який спосіб письменник показує соціальну нерівність у становищі саксів і норманів? 6. Чому Седріка Сакса називають оборонцем англійських прав? Відповідь аргументуйте посиланням на текст. 7. Схарактеризуйте Седріка Сакса за планом: I. Втілення в образі Седріка Сакса ідеї національної самосвідомості і боротьби за національну незалежність. II. Седрік Сакс – палкий прихильник усього саксонського: а) ставлення до рідної мови; б) дотримання законів саксонської гостинності; в) ставлення до історичного минулого свого народу. III. Готовність битися проти норманської тиранії в передніх лавах. IV. Домінування національних інтересів (громадських) над особистими. 8. Як персонажі роману ставляться до Айвенго? А він до них? Відповідь аргументуйте посиланням на текст. 9. Проаналізуйте поведінку Лицаря, Позбавленого Спадку, на рицарському турнірі. Як вона характеризує Айвенго? Аргументуйте свою відповідь. 10. Про кого у романі сказано: „І ніколи ще вінець лицарства не увінчував гіднішого чола”? Чи згодні ви з цим твердженням? Аргументуйте свою відповідь. 11. Складіть план характеристики образу Айвенго. 12. Посилаючись на текст роману, складіть рицарський кодекс честі. 13. Про кого з персонажів роману сказано: „людина з жорстоким серцем, що не боїться нічого на світі, назвіть суду Божого”? Чи згодні ви з такою характеристикою цього героя? 14. Знайдіть і порівняйте портрети Айвенго і Буагільбера, Ровени і Ребеки. Де письменник використав зіставлення, а де протиставлення? Аргументуйте свою відповідь. 15. В якій обстановці зростали леді Ровена та Ребека? До якого суспільного стану вони належать? Як це позначилося на їхніх характерах? Назвіть риси характеру, що притаманні героїням. В яких епізодах вони розкриваються? Як ставиться до своєї віри Ребека, чому вона не сприймає прохання Ровени відмовитися від “хибної віри”? Як до жінок ставляться герої роману, автор, а ви? 16. Знайдіть в романі епізоди, де діють герої народних балад. Спробуйте за цими епізодами реконструювати сюжети балад, якими користувався В.Скотт.


Поміркуйте разом

1. Що спонукає письменників звертатися до жанру історичного роману? 2. Чому жанр історичного роману набув такої великої популярності? Аргументуйте свою відповідь. 3. Доведіть, що „Айвенго” – історичний роман. 4. Чи вдалося В.Скотту передати історичний колорит середньовічної Англії? Відповідь аргументуйте посиланням на текст. 5. Чому головним героєм свого твору Скотт робить не значну історичну особу, а звичайну людину? 6. Чи впливають історичні події, в центрі яких опиняються персонажі роману, на їхню долю? Відповідь аргументуйте посиланням на текст. 7. Як почуття національної самосвідомості у Седріка Сакса впливає на долю близьких йому людей? 8. Седріка Сакса називають охоронцем традицій свого народу. А як ми мусимо берегти наші національні традиції? 9. Хто з рицарів, героїв роману, дотримується рицарського кодексу, а хто – ні? Відповідь аргументуйте посиланням на текст. 10. Чому під час Божого суду Буагільбер спочатку відмовився битися з Айвенго? Відповідь аргументуйте посиланням на текст. 11. Як би могли скластися стосунки Айвенго і Ребеки, якби остання була дворянкою і християнкою? 12. Чи можна міняти віру батьків, „як міняють одяг залежно від клімату”? Аргументуйте свою відповідь. 13. Чи могла у ту історичну епоху доля Ребеки скластися інакше? Аргументуйте свою відповідь. 14. Порівняйте характер і вчинки Робіна Гуда з балади „Робін Гуд і гончар” і Локслі з роману „Айвенго”. Чого, відмінного чи тотожного, у цих персонажах більше? Аргументуйте свою відповідь.


Працюйте творчо

1. За романом В.Скотта „Айвенго” спробуйте скласти порадник „Як писати історичний роман” і напишіть невеликий твір на історичну тему. 2. За романом В.Скотта „Айвенго” напишіть твір на одну з тем: „Плекання національних традицій і рідної мови – шлях до збереження самоідентифікації нації”; „Чи можна Айвенго назвати ідеальним лицарем?”; „Ровена і Ребека – дві різні долі”; „Завжди шануй сліди минулого” (Стацій).


Опрацювання розділу закінчується виконанням тематичної контрольної роботи.


***


Розділ ІV називається «Україна та її історія в літературі». У ньому вивчаються повість Миколи Гоголя «Тарас Бульба» і оповідання Райнера Марії Рільке «Пісня про Правду». На розділ програмою відведено 10 уроків (у разі необхідності, вчитель може додати години за рахунок резервного часу).

Варто знову дати випереджальне завдання учням скласти тези вступної статті «Україна та її історія в літературі» (Підручник-7, с. 108), а потім опрацювати їхні записи на уроці, тим самим перевіривши виконання домашнього завдання.

Можна почати вивчення творчості Гоголя традиційно – з вивчення біографічних відомостей про письменника (вони досить повно представлені у статті «Микола Гоголь» (Підручник-7, с. 110-111). Адже учні повинні розповісти зокрема про зв’язки Гоголя з Україною та її культурою.

Але, враховуючи домінанти курсу «Зарубіжної літератури» в 7 класі (акумулятивна функція літератури; література як оберег історичної пам’яті народу; взаємозв'язок «історія + художня література»), слід підкреслити те, що Микола Гоголь, хоч і нетривалий час, але був професійним істориком, читав лекції в університеті і навіть задумав написати багатотомну історію України, але, на жаль, свого задуму не здійснив. Отож, його зацікавленість історичними творами є закономірною, і це втілилося зокрема у написанні історичної повісті “Тарас Бульба”. Починаючи роботу над нею, він написав статтю “Про викладання загальної історії”, де є кілька рядків, істотних для розуміння цієї повісті: “Усе, що є в історії: народи, події - повинні бути неодмінно живі і неначе жити перед очима слухачів або читачів, аби кожний народ, кожна держава зберігали свій світ, свої барви, щоб народ з усіма своїми подвигами й впливом на людство проносився яскраво, точно в такому ж вигляді й костюмі, у якому був він у минулі часи. Для того потрібно зібрати не багато рис, але такі, які б висловлювали багато, риси найоригінальніші, найрідкісніші з-поміж тих, які мав лише зображуваний народ”. Як бачимо, наш земляк шукав того самого, що й Вальтер Скотт - засобів відтворення «місцевого колориту».

Він захотів описати не точно хронометровану історію козацтва, а, сказати б, дати «духовну біографію» України, схопити й зберегти, акумулювати в слові найневловиміші особливості нашого національного менталітету (що, зрештою, блискуче й здійснив). Ось чому його не влаштовували історичні хроніки й літописи, у яких усе було наче й з наукової точки зору правильно, але занадто вже сухо, нудно, мляво. Образно кажучи, митець хотів квітучого духмяного лугу, а йому пропонували упорядкований сухий гербарій. Звідси і його невдоволення першою редакцією, хоча була вона абсолютно розкішною, і багато творчих знахідок із неї, на жаль, так і залишилися за кадром у редакції другій, канонічній. Звідси також його довготривала робота над текстом, яка тяглася близько дев’яти років: з 1833 до 1842. Уперше твір з’явився у відомій збірці «Миргород» (1835), а остаточна, суттєво перероблена його редакція вийшла 1842 року у другому томі «Сочинений» М.Гоголя. Саме вона вважається канонічною, тому саме її ми й дали в Підручнику-7, хоча, правду кажучи, була велика спокуса дати перший варіант цього твору в чудовому новому перекладі В.Шкляра.

У листі до І. Срезневського (1834) Гоголь скаржився на неспроможність літописів стати основним матеріалом для написання історичної повісті, на те, що ці літописи, створені не безпосередньо після подій, а “тоді, коли пам'ять поступилася місцем забуттю”, нагадують йому “хазяїна, що прибив замок до своєї конюшні, коли коня вже були украдені”.

То де ж було Гоголю, образно кажучи, «шукати коня»? Лише в народній пісні, у цьому оберегові («акумуляторові») історичної пам’яті українців. Тому-то й знаходимо ми в творі багато образів, сюжетних схем і навіть фрагментів із козацьких дум, українських історичних пісень. Так, драматичний епізод про Мусія Шила, який потрапив до турецького полону, а потім обдурив турків і визволив із ворожої неволі усіх своїх товаришів, навіяна Гоголю відомою українською думою про Самійла Кішку.

Слід підкреслити, що інтерес Гоголя до української історії після друку першої редакції «Тараса Бульби», не лише не слабшав, а й розгорався. Так, у середині серпня 1839 року він писав Погодіну року з Марієнбаду: “Українські пісні зо мною... Запасаюся й сподіваюся наскільки це можливо надихатися старовиною”. А наприкінці серпня він пише Шевирьову: “Переді мною висвітлюються і проходять поетичною лавою часи козацтва, і якщо я нічого не зроблю із цього, то я буду великий дурень. Чи то українські пісні, які зараз у мене під рукою, навіяли, чи то на душу мою знайшло саме собою ясновидіння минулого, тільки я чую багато того, що нині рідко трапляється. Благослови!”. Оцим відомим кожному творцеві осяянням, «ясновидінням минулого» і завдячує Гоголь народним героїчним і історичним пісням, думам, саме в них він черпав своє натхнення.

Хоча, не всі вважали такий хід письменника вдалим. Так, відомий український письменник, автор історичного роману «Чорна рада» Пантелеймон Куліш прямо критикував Гоголя за порушення канону написання історичної прози, який започаткував Вальтер Скотт. І дійсно, у Гоголя, немов у народному епосі (згадаймо билини, де разом діють богатирі, чиї прототипи віддалені одне від одного цілими століттями), є хронологічні похибки: там наявні реалії і 15, і 16 і 17 століття.

Але саме завдяки виражальній силі народної героїчної пісні Гоголь зміг не лише відтворити «місцевий колорит» України і козаччини (хоча в творі є абсолютно шедевральні картини побуту і звичаїв запорозьких козаків, а також їхнього бойового това­риства, і учні повинні розповідати про все це з опорою на текст), а й надати творові суто епічного, монументального звучання (згадаймо хоча б останні слова козаків, які гинули в бою).

Учитель підводить школярів до висновку, що провідною темою і ідеєю твору є зображення любові до України, героїзму, мужності й ратної звитяги українського народу в боротьбі за рідну землю. Учні також порівнюють відомості про козацьку добу, отримані на уроках «Історії України» та «Зарубіжної літератури». Дуже важливо також підвести учнів до думки, висловленої на с. 15 Підручника-7. Як у билинах, за влучним висловом В.Васнєцова «втілено цільний образ народу, внутрішній і зовнішній, з його Минулим, Теперішнім, а можливо, і Майбутнім», так і в повісті Гоголя є не тільки ретроспектива, а й перспектива. Не може український народ, здатний подарувати світові таких велетнів як Тарас, Остап і інші козаки-патріоти, не мати самостійного щасливого Майбутнього.

Слід звернути увагу школярів на персонажів повісті, передовсім – центральну її постать – козацького полковника Тараса Бульби, в образі якого втілені кращі риси за­по­розького козака. На уроці треба організувати роботу над характеристикою образ Тараса, звертаючи увагу на втілення в ньому вже згаданих кращих рис запорозького козака і визначення цією домінантою інших його якостей: ставлення до синів, побуту, дружини. Образ Бульбихи не в центрі повісті, але відіграє в ній важливу роль, немов відтіняючи суворість Тараса, вносячи в оповідь ліричний струмінь. Один зі стрижневих мотивів програми 7 класу – трагедія жінки, яка втрачає на війні чоловіка і/ або дітей. Про нього йшлося, зокрема, у розділі про «Смерть матері Юговичів» (див. вище).

Один із надзвичайно важливих видів роботи – порівняльна характеристика персонажів (зокрема тому, що це важливий крок до читацьких компетенцій, формування навичок компаративного аналізу літературних творів, які гостро знадобляться в наступних класах). А образи Тарасових синів – Остапа і Андрія – як спеціально для цього створені (згадаймо біблійний прийом – найкраще порівнюються, найконтрастніше сприймаються саме рідні брати – Каїн і Авель). У Державних вимогах чітко окреслено, що повинен робити учень: він порівнює образи Остапа (“добрий козак”) і Андрія (неоднозначність: з одного боку нестійкість моральних позицій, зрада, а другого – любов до матері, ставлення до коханої, усвідомлення злочину і прийняття смерті як справедливої кари).

Але хотілося б застерегти колег від спрощення: творчість будь-якого геніального письменника (а саме таким був Гоголь) ніколи не лягає в спрощені схеми на кшталт «Остап – молодець, а Андрій - нікчема». Зовсім ні: молодший син Тараса здатен на вчинок, на високе поривання. Він палко захопився гарною полячкою, прагненням особистого щастя і став зрадником батьківщини, знехтував священний обов'язок і перейшов на сторону ворогів Січі. “А що мені батько, товариші й вітчизна?” - каже він. Хоча, не можна сказати й того, що Андрій геть утратив голову від кохання, адже навіть під час цього полум’яного пориву він досить тверезо перелічує свої (та й не лише свої) статки: «…У мене три хутори, половина батьківських табунів – мої; все, що принесла батькові в посаг моя мати і що навіть ховає від нього, - все моє (хочеться спитати: а як же Тарас і Остап? – Ю.К.). Такої ні в кого тепер у козаків наших зброї, як у мене, нема: за самий держак моєї шаблі дають мені найкращий табун коней і овець три тисячі…» Водночас Гоголь зовсім не хотів виставити його ганебним нікчемою: Андрій мужній, красивий козак. Навіть скупий на похвалу Бульба казав: “І цей добрий - ворог би не взяв його - вояк!”

І тут учням, які постануть перед проблемою аналізу і оцінки вчинків Андрія і синовбивці Тараса, слід нагадати, що провідною ідеєю “Тараса Бульби” є абсолютне злиття особистих інтересів людини з загальнонародним інтересом. Усі козаки живуть не для себе, а заради побратимства, Січі й України. Сам лише Андрій випадає з цього патріотичного загалу, тому й гине «без слави, як поганий пес». Загибель Андрія є моральною відплатою за його відступництво і ще раз підкреслює центральну ідею твору: зраду Батьківщині не можна виправдати ніколи і нічим. (Принагідно можна нагадати учням про повість Івана Франка «Захар Беркут», де розглянуті схожі проблеми. Цей твір вивчається на уроках української літератури теж у 7 класі).

Ось де витоки розбіжності творчих позицій Вальтера Скотта і Миколи Гоголя (за усієї схожості їх творів: Седрік – Тарас; Айвенго – Андрій, Ісак – Янкель тощо). Адже Айвенго, як і Андрій, зрадив національну ідею, пішовши на службу до завойовників-норманів. Але Седрік Сакс врешті вибачив його. Натомість Тарас до зрадника нещадний. Це – тверда позиція Гоголя, наявна в обох редакціях повісті. Після опрацювання Підручника-7 і відповідної роботи на уроках учні готуються і пишуть твір – порівняльну характеристику образів Остапа і Андрія.

Окрема розмова на уроках – про роль пейзажу в творі. Адже учень має пояснити цю роль з опорою на текст. Про пейзаж учні чули вже неодноразово, зокрема він розглядався на уроках зарубіжної літератури в 5 класі (розділ «Література і світ природи»). , Микола Гоголь – видатний пейзажист. У Підручнику-5 (с. 131) ми зовсім не випадково дали уривок його повісті «Майська ніч, або Утоплена» - «Чи знаєте ви українську ніч?» на тлі класичного полотна Куїнджі. Хотілося, щоб учні побачили диво української ночі в двох шедеврах різних видів мистецтва. Уривок зі «Страшної помсти» «Чуден Днепр при тихой погоде…» здавна вважається пейзажною класикою. Те саме щодо «Тараса Бульби», де є шедевральні описи природи, зокрема українського степу. Пейзаж у Гоголя ліричний, майже віршований. Крім того, він допомагає читачеві повніше осягнути психологічний стан героїв твору. Так, Бульба із синами після важкого прощання з Бульбихою залишають рідний хутір, Гоголь замість розлогого опису їхнього пригніченого стану обмежується одним реченням: “День був сірий; зелень блискуче яріла; птаство щебетало якось не в лад” (Підручник-7, с. 115). І все – внутрішній стан персонажів змальовано. Тобто, природа в творах Гоголя жива, і живе вона таким самим напруженим і багатогранним життям, як і його герої.

Окрема цікава й безмежна розмова – про культурне відлуння «Тараса Бульби». Його ставили на сцені й ілюстрували. До слова, у Підручнику-7 ми дали просто-таки розкішні ілюстрації відомого художника М.Дерегуса. А поруч із ними – колажі з фотографій острова Хортиці-2006, звідки вилітали горді, як орли, козаки. Учням буде цікаво дізнатися, що видатний український кінорежисер Олександр Довженко мріяв зняти фільм про Тараса Бульбу. Але Сталін заборонив і порадив зняти фільм про Щорса (Мирослав Попович). Відомий французький актор Жерар Депардьє мріяв зіграти козацького полковника…

Щодо відомостей з теорії літератури, то визначення поняття повість учні можуть знайти і в матеріалах розділу, і в Літературознавчому словнику Підручника-7: «Повість - розповідний твір, що за обсягом, кількістю дійових осіб і широтою зображених подій знаходиться між оповіданням як “малим” жанром і романом як жанром “великим”. Цікаво, що англійці називають оповідання “short story”, роман – “novel”, а для позначення П. терміна не придумали, послуговуючись або “зменшенням” поняття “роман” (“short novel” /“короткий роман”/), або “збільшенням” поняття “оповідання” (“long short story” /букв. “довга коротка історія, оповідка”/). Так, твір М.Гоголя “Тарас Бульба” є П. Його обсяг значно перевершує обсяг оповідання “Доля людини”, але й значно поступається обсягу роману “Айвенго”. У зазначеному творі Шолохова описана доля переважно однієї людини, Андрія Соколова, а в романі В.Скотта – життєві шляхи багатьох персонажів (Айвенго, Седріка Сакса, короля Річарда, Ровени, Ребеки і багатьох ін.). А в П. Гоголя – кілька головних персонажів: більше, ніж в оповіданні, але менше, ніж у романі [с. 119-154 Підручника].

1   2   3   4   5   6   7



Схожі:

Зарубіжна література. 7 клас: методична лоція iconПрограма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний, спортивний напрями
Зарубіжна література. 5–12 кла­си. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / Автори Ю.І. Ковбасенко, Г. М. Гребницький,...
Зарубіжна література. 7 клас: методична лоція iconМетодична структура нвк
У школі-інтернаті діти навчаються 11 років – з підготовчого по 10 клас. Мови навчання: українська та російська Учні отримують свідоцтво...
Зарубіжна література. 7 клас: методична лоція iconНаказ №504 міської профспілкової організації працівників освіти від 23 грудня 2010 р. №21 Про підсумки міського етапу Всеукраїнського конкурсу «Учитель року 2011»
«Про проведення міського конкурсу «Учитель року – 2011» в листопаді-грудні 2010 року проведено міський етап конкурсу «Учитель року-2011»...
Зарубіжна література. 7 клас: методична лоція iconУкраїнська література (8 клас)
Розкриття нескореності душі, всеперемагаючої сили любові до життя мужньої доньки України – Лесі Українки у поезії „Давня весна” через...
Зарубіжна література. 7 клас: методична лоція icon8 клас Українська література
Мені срочно треба купити утюг, щоб погладити білизну, І брюки, І різні предмети. Доктор визначив такі симптоми: у хворого жалоби...
Зарубіжна література. 7 клас: методична лоція iconНауково-методична тема Макарівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 «Проектування І практичне забезпечення компетентнісно спрямованого інноваційного розвитку загальноосвітньої школи»
Методична тема, над якою працює методичне об’єднання вчителів суспільно – гуманітарного циклу
Зарубіжна література. 7 клас: методична лоція iconДокументи
1. / Методична майстерня англ.мова , зас_дання 2/Завдання для вчител_в.docx
2.
Зарубіжна література. 7 клас: методична лоція icon1. 00. 00 Вишукувальні роботи для будівництва
Вишукування для будівель, споруд, та інженерних мереж відповідно до класів наслідків (відповідальності): клас сс3 – значні наслідки,...
Зарубіжна література. 7 клас: методична лоція iconБілети дпа 2012. 9 клас. Світова література (усна форма)
У 2012 році Державна підсумкова атестація в основній школі проводиться у відповідності до Листа монмолодьспорту №1/9-61 від 27 січня...
Зарубіжна література. 7 клас: методична лоція iconБілети дпа 2012. 9 клас. Українська література (усна форма)
У 2012 році Державна підсумкова атестація в основній школі проводиться у відповідності до Листа монмолодьспорту №1/9-61 від 27 січня...
Зарубіжна література. 7 клас: методична лоція iconБілети дпа 2012. 9 клас. Інтегрований курс «Література» (російська та світова) в усній формі
У 2012 році Державна підсумкова атестація в основній школі проводиться у відповідності до Листа монмолодьспорту №1/9-61 від 27 січня...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©sm.znaimo.com.ua 2000-2014
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи