Зарубіжна література. 7 клас: методична лоція icon

Зарубіжна література. 7 клас: методична лоція



НазваЗарубіжна література. 7 клас: методична лоція
Сторінка5/7
Дата конвертації15.04.2013
Розмір1.03 Mb.
ТипДокументи
джерело
1   2   3   4   5   6   7
1. /Дорожна_карта_7.docЗарубіжна література. 7 клас: методична лоція

Моніторинг навчальних досягнень школярів:

запитання і завдання до повісті М.Гоголя «Тарас Бульба»

Пригадайте

1. Що називається історичним романом? 2. Що ви знаєте про побут і звичаї запорозьких козаків? 3. З курсу української літератури повторіть відомості про повість І.Франка „Захар Беркут”.


Перевірте себе

1. Знайдіть у повісті епізоди, що розповідають про життя України доби козаччини і підготуйте розповідь на цю тему. 2. Як ставляться запорожці до України? Свою відповідь аргументуйте посиланням на текст. 3. Визначте основну думку повісті „Тарас Бульба”. Свою відповідь аргументуйте посиланням на текст. 4. Якою постає Запорозька Січ у творі? Аргументуйте свою точку зору. 5. Виберіть з тексту повісті слова, що характеризують побут і звичаї козаків і поясніть їх значення. 6. Складіть козацький універсал, в якому перелічуються закони, за якими живе Січ у військовий та мирний час. Свою відповідь аргументуйте посиланням на текст. 7. Схарактеризуйте образ Тараса Бульби, використовуючи цитати з тексту. 8. Проаналізуйте звернення Тараса Бульби до козаків у ІХ та ХІІ розділах. Як вони характеризують старого полковника? Аргументуйте свою точку зору. 9. Доберіть цитати до порівняльної характеристики Остапа і Андрія. 10. Знайдіть в тексті повісті пейзажі. Які зображально-виражальні засоби використовує письменник для опису української природи? Яку емоційну картину вони створюють? Аргументуйте свою точку зору.


Поміркуйте разом

1. Відомий український письменник П.Куліш вважав головним недоліком повісті Гоголя те, що це „не історичний роман, а козацька поема”. Чи згодні ви з оцінкою Куліша? Аргументуйте свою точку зору. 2. Повість „Тарас Бульба” називають найбільш «вальтерскоттівським» його твором. Знайдіть спільні елементи в сюжеті і будові роману В.Скотта „Айвенго” і повісті М.Гоголя. Свої висновки підтвердить посиланням на текст. 3. Що було основою життя і найвищою цінністю для козака? Свою відповідь аргументуйте посиланням на текст. 4. Чим є Запорозька Січ для українця? Аргументуйте свою точку зору. 5. Порівняйте образ Тараса Бульби з образом Седріка Сакса („Айвенго”) та Захара Беркута. Що об’єднує цих літературних персонажів? Аргументуйте свою точку зору. 6. Чим можна пояснити різну долю синів Тараса Бульби? Чому Андрій став зрадником? Аргументуйте свою точку зору. 7. Образ славного козака Мусія Шила Гоголь списав з народної козацької думи про морські походи Самійла Кішки. Історії яких літературних персонажів, з якими ви познайомилися у 7 класі, нагадує вам доля Мусія Шила? Свою відповідь аргументуйте посиланням на текст. 8. Порівняйте долю старої Бульбихи і матері Юговичів („Смерть матері Юговичів”). 9. Яким постає український характер у повісті М.Гоголя „Тарас Бульба”? Аргументуйте свою точку зору. 10. У своїй повісті Гоголь поєднує події, що розділені у часі десятиліттями, а той століттями. Чому він це робить? В якому фольклорному жанрі зустрічається цей прийом? 11. Прочитайте опис бою козаків з ляхами у ІХ розділі. За законами якого фольклорного жанру він побудований? Що дає письменнику використання цього прийому? Аргументуйте свою точку зору.


Працюйте творчо

1. Використовуючи думи про Самійла Кішку, „Ой був у Січі старий козак...”, „Що се в полі забіліло...” тощо доведіть, що джерелом написання повісті „Тарас Бульба” стали козацькі думи. 2. Напишіть твір за повістю „Тарас Бульба” на одну з тем: „Тарас Бульба і Захар Беркут – захисники рідної землі”; „Втілення в образі Тараса Бульби найкращих рис запорозького козака”; „Уславлення патріотизму і служіння Батьківщині в повісті „Тарас Бульба”.


***


Тема «Рільке і Україна» (учні готують повідомлення, а також розповідають про зв’язки Рільке з Україною) може послужити місточком між творчістю Гоголя і австрійського письменника. Увагу учнів зразу слід акцентувати на тому, що іноземець Рільке відчув, провидів український національний дух тоді, коли Україна входила до складу Російської імперії. Як нам зараз важко зразу відрізнити німця від австрійця, так і Рільке важко було визначити тоді, де росіянин, а де українець у величезній іноземній державі. І все-таки він це зробив. І уславив у оповіданні «Пісня про Правду» боротьбу українців за незалежність.

Під час роботи над характеристикою образу головного героя особлива увага звертається на роль народної пісні в оповіданні, а також особливості композиції твору (три кратність як одна з ознак фольклорного твору). Крім того, школярі знаходять ознаки українського національного колориту в творі; наводять приклади художніх образів, пов’язаних з Україною і характеризують їх, а також висловлюють судження про роль народної пісні в оповіданні.

Важливим є опрацювання взаємозв’язків «Рільке – Гоголь», увагу учнів слід звернути на безумовний вплив українця на австрійця. Учням можна запропонувати знайти в тексті оповідання «Пісня про Правду» героїв Гоголевого твору: Бульбу, Кирдягу, Кукубенка. Це ще раз засвідчить глибинну зацікавленість видатного австрійського митця Україною, її історією та культурою.

Окремо увагу доречно звернути на роль ікон в оповіданні. Спеціально для ілюстрації цієї ролі талановитий художник Віталій Мітченко, справжній метр, який керував підготовкою макету Підручника-7, створив чудовий колаж, де репрезентував у візуальному ряді фактично всю концепцію «Пісні про Правду»: тут і православні ікони (Богородиця (в т.ч. «знаменіє»), Святий Миколай Чудотворець), і лірник в оточенні українських селян – тобто український «місцевий колорит» відтворено засобами живопису.

Щодо відомостей з теорії літератури, то визначення поняття національний колорит учні можуть знайти і в матеріалах розділу, і в Літературознавчому словнику Підручника-7 (див. вище про «місцевий колорит» у романі В.Скотта «Айвенго»).


Моніторинг навчальних досягнень школярів:

запитання і завдання до оповідання Р.М.Рільке «Пісня про Правду»


Перевірте себе

1. Що називається національним колоритом? Назвіть твори, в яких ми зустрічаємося з національним колоритом. Яким чином він відтворюється? 2. Хто був героєм пісень сліпого кобзаря? Де ви вже зустрічали цих персонажів? 3. За допомогою яких виражально-зображальних засобів показує письменник появу і зникнення кобзаря? Яку роль виконують вони у характеристиці образу сліпого бандуриста? Свою відповідь аргументуйте посиланням на текст. 4. Який голос має кобзар? Скільки разів і з якими інтонаціями виконував він свою пісню? 5. Як реагують слухачі на кожне виконання цієї пісні? Свою відповідь аргументуйте посиланням на текст. 6. Яку роль зіграла пісня кобзаря в долях героїв твору?


Поміркуйте разом

1. Яку роль у творі виконує обрамлення? Аргументуйте свою точку зору. 2. Що уособлює образ кобзаря в оповіданні Рільке? Аргументуйте свою точку зору. 3. Складіть асоціативний ряд „Україна в зображенні Рільке”, що виникає після прочитання оповідання „Пісня про Правду”: Україна – кобзар – дванадцятиструнна бандура – ..?. 4. Чому замість того, щоб співати про героїв і козацьку вірність, кобзар заспівав про Правду і Кривду? Аргументуйте свою точку зору. 5. Чому в назві твору слово „Пісня” пишеться з великої літери? Аргументуйте свою точку зору. 6. Чому хлопчик-каліка сприйняв сліпого кобзаря як уособлення Бога? Аргументуйте свою точку зору. 7. Якою бачить Україну австрієць Р.М.Рільке? Свою відповідь аргументуйте посиланням на текст.


Працюйте творчо

1. Напишіть твір-мініатюру на одну з тем: „Православна ікона – верстовий камінь Бога”; „Україна в оповіданні Р.М.Рільке”.


Опрацювання розділу закінчується виконанням тематичної контрольної роботи.


***


Розділ V називається «Пригоди та фантастика». В ньому вивчаються роман Джонатана Свіфта «Мандри Гуллівера» і детективна повість Артура Конана Дойла «Собака Баскервілів». На розділ програмою відведено 7 уроків (у разі необхідності, вчитель може додати години за рахунок резервного часу).

Доречно випереджально дати учням завдання скласти тези вступної статті «Пригоди та фантастика» (Підручник-7, с. 162), а потім опрацювати їхні записи на уроці, тим самим перевіривши виконання домашнього завдання.

Під час роботи над романом Джонатана Свіфта «Мандри Гуллівера» (І частина) увага учнів звертається на сатиричне зображення в ньому англійської дійсності XVIII ст. У 6 класі школярі вже зустрічалися з поняттям «сатира», вивчаючи байку (Підручник-6, с. 42-51), а також оповідання А.Чехова «Товстий і тонкий» і «Хамелеон» (Підручник-6, с. 52-63). Отже в 7 класі відбувається поглиблення цього поняття на матеріалі роману про мандри Гуллівера, де висміяні вади не лише Англії, а й будь-якої з європейських країн і багато недоліків є актуальними і в наш час).

Події твору стають смішними не в останню чергу через Свіфтову, сказати б, «гру масштабами», адже Ліліпутію можна умовно визначити як «Англію крізь зменшу­вальне скло сатири». Учні завжди жваво реагують на сцени, коли ліліпути підкреслюють свої «величейзні розміри». Слід також запропонувати учням самостійно знайти у тексті приклади сатиричного змалювання подій і героїв.

Учні готують розгорнуту розповідь про державний устрій та звичаї ліліпутів, а потім перед класом (треба вчити їх іще одній соціальній компетенції – вмінню виступати перед аудиторією) протягом 3-5 хвилин розповідають про державний устрій, закони та звичаї Ліліпутії, життя Гуллівера у ліліпутів, війну між Ліліпутією та Блефуску, і особливо про її причини. До слова, почуття гумору, вміння жартувати і розуміти жарт – це теж важлива життєва компетенція школярів. А «глобальні» причини війни між двома державами (деякі дослідники вважають, що це натяк на постійні конфлікти між Англією та Францією): «принципова» суперечка про те, яким чином – з тупого чи гострого кінця – правильно розбивати курячі яйця, – не може не викликати посмішки. Важливо, щоб учні зуміли пояснити, що в цій ситуації, власне, є смішним.

Плідним є також порівняння старовинних і сучасних законів Ліліпутії; зазвичай деякі учні самостійно виявляють і проводять паралелі із сучасною Україною, і в цьому полягає непроминуща сила Свіфта – бути актуальним для будь-якої країни і епохи.

Цікавою може виявитися робота й щодо полеміки Свіфта з Д.Дефо (див. Підручник-7, с. 162-163). У прикінцевому розділі «Перевірте себе» Підручника-7 є спеціальне завдання і ілюстрація № 8, які допоможуть учителю організувати цікаву дискусію щодо того, хто ж із двох полемістів: Свіфт чи Дефо, – цю полеміку виграв, і чи виграв узагалі (с. 293).

Можливо, за рахунок резервних годин на уроках позакласного читання варто опрацювати позапрограмові розділи роману про подальші мандри Гуллівера, але це на розсуд учителя.

Відомості з теорії літератури (визначення поняття «сатира») учні можуть знайти і в матеріалах розділу, і в Літературознавчому словнику Підручника-7: «Сатира (латин. satira – «суміш, мішанина») – художні твори різних жанрів (наприклад, байки Езопа, оповідання А. Чехова, роман Дж. Свіфта), у яких гостре викриття зображуваного поєднане з його різким, нищівним осміянням. Письменники-сатирики свідомо загострюють увагу на найнегативніших рисах вимірюваного, спеціально перебільшуючи його безглуздість. Так, кривав війна між Ліліпутією і Блефуску триває виключно через «надзвичайно важливу проблему»: з тупого чи гострого кінця слід розбивати курячі яйця («Мандри Гуллівера») [с. 295 Підручника].


Моніторинг навчальних досягнень школярів:

запитання і завдання до роману Дж. Свіфта «Мандри Гуллівера»


Пригадайте

1. Що називається гумором, а що – сатирою? У чому полягає відмінність між сатирою і гумором? 2. Пригадайте роман Д. Дефо „Пригоди Робінзона Крузо”. Які проблеми піднімає письменник у своєму творі? В чому секрет популярності образу Робінзона? 3. Чи зустрічалися ви з образом Гуллівера до уроків зарубіжної літератури? Де і за яких обставин?


Перевірте себе

1. Доведіть, що роман „Мандри Гуллівера...” є не гумористичним, а сатиричним твором. 2. Хто і чому був ворогом Гуллівера при імператорському дворі? Свою відповідь аргументуйте посиланням на текст. 3. Скільки часу тривало перебування Гуллівера в ліліпутів? 4. Чому імператор Ліліпутії не переслідував Гуллівера після його втечі? Чому імператори як Ліліпутії, так і Блефуску вирішили, що для них буде краще, якщо Гуллівер покине їхні країни? Аргументуйте свою точку зору. 5. Що спільного є в побудові романів Дефо та Свіфта? В долях Робінзона і Гуллівера? Аргументуйте свою точку зору. 6. Посилаючись на текст, підготуйте розгорнуту розповідь про державний устрій та звичаї ліліпутів. Чому в Ліліпутії не працюють давні закони? 7. У чому полягають причини війни між Ліліпутією і Блефуску? Який зображально-виражальний засіб використав тут Свіфт? Аргументуйте свою точку зору. 8. За допомогою яких алегоричних образів зображує Свіфт вади тогочасної Англії? Свою відповідь аргументуйте посиланням на текст. 9. Яку освіту отримують в Ліліпутії? 10. Чому Гуллівер спочатку активно втрутився у війну між Ліліпутією і Блефуску, а потім відмовився виконати наказ імператора Ліліпутії? Свою відповідь аргументуйте посиланням на текст. 11. Яким чином Свіфт доводить абсурдність будь-якого зазіхання на світове панування? Який засіб він при цьому використовує? Свою відповідь аргументуйте посиланням на текст.


Поміркуйте разом

1. Роман Свіфта був написаний як відповідь на роман Дефо про Робінзона Крузо. У чому полягає полеміка двох письменників? Аргументуйте свою точку зору. 2. Які з давніх законів Ліліпутії ви б упровадили в життя в нашій країні? Аргументуйте свою точку зору. 3. Порівняйте образ Правосуддя в Ліліпутів і в європейських країнах (богиня Феміда). У чому полягає їх відмінність? Яке Правосуддя вам подобається більше і чому? Аргументуйте свою точку зору. 4. Чи вдалося сучасним європейським країнам подолати вади, які Свіфт висміяв у своєму романі? Аргументуйте свою точку зору. 5. Що з освіти Ліліпутії ви б перенесли у реальне життя, а що б беззастережно відкинули? 6. Чи можемо ми назвати Ліліпутію європейським суспільством крізь зменшувальне скло? Чому? 7. Чому письменники звертаються до сатири? Яку роль виконує сатира у суспільному житті? Аргументуйте свою точку зору.


***


Місточком між попереднім твором і повістю А. К. Дойла «Собака Бас­кервілів» може стати згадка вчителя про те, що пригодницька і детективна література завжди приваблювали масового читача, тримали в напрузі, інтригували його. Звідси один крок до тези, що основою детективного тво­ру є захоплююча інтрига, якась таємниця. Опис загальної схеми бу­дови детектив­ного твору учні знайдуть у статті «Пригоди та фантастика», а також Літературознавчому словнику Підручника-7 (с. 163; 292).

Увага учнів акцентується на тому, що не кожен твір, у якім є опис злочину, є детективом. У багатьох сучасних тріллерах, «бандитських романах» і т.п. є опис величезної кількості злочинів, іноді з надмірним смакуванням жорстокості, але це не детективи. Адже суть детективу – не лише сам процес розкриття злочину і покарання злочинця. У «чорних детективах», наче б то, теж є покарання злочину, але задля цього частенько здійснюється інший злочин, можливо ще ганебніший і страшніший, ніж той, за який когось карають. Образно кажучи, «бруд відмивається брудом». А ось у справжніх, класичних детективах зображено як сам процес розкриття злочину і покарання злочинця, а також виявлення при цьому проникливості, кмітливості й сміливості сищиків-детективів, а й покарання зла, торжество справедливості та Закону.

Школярів також слід підвести до того, що заслуга Дойла полягає в тому, що саме він, ввівши образи Шерлока Холмса і доктора Вотсона, започаткував популярний нині як у літературі, так і в інших видах мистецтва (кіно, театр) класичний де­тек­тивний дует.

Учень характеризує образи Шерлока Холмса і доктора Вотсона, звертаючи увагу на їхню взаємодоповнюваність (класичний детективний дует), робить і порівняльну характеристику цих образів (спираючись на компетенції, відпрацьовані в процесі порівняльної характеристики Остапа і Андрія Бульбенків).

Слід також дослідити роль давніх родинних легенд роди Баскервілів у розвиткові сюжету повісті (це теж джерело детективу).

Нарешті учні розмірковують про причини надзвичайної популярності героїв Дойла. Можна також провести урок позакласного читання за іншими творами А. К. Дойла або інших письменників («Мій улюблений детектив»).

Відомості з теорії літератури (визначення поняття «літературний детектив») учні можуть знайти і в матеріалах розділу, і в Літературознавчому словнику Підручника-7: «Детектив (літературний) – різновид пригодницької літератури, в якому розкривається якась заплутана таємниця, пов’язана зі злочином. У Д. діють сищики-детективи (звідси назва Д.), виявляючи при цьому проникливість, кмітливість і сміливість. Визнаними майстрами Д. є А.К. Дойл, А.Крісті, Ж.Сіменон та ін.» [с. 162, 192-234 Рідручника-7]


Опрацювання розділу закінчується виконанням тематичної контрольної роботи.


Моніторинг навчальних досягнень школярів: запитання і завдання до повісті А.К.Дойла «Собака Баскервілів»


Перевірте себе

1. Що називається детективом? Чи кожен твір, в якому змальовано кримінальний злочин, ми можемо назвати детективом? 2. Порівняйте образи Шерлока Холмса і доктора Вотсона. Яку роль відіграє Вотсон у розкритті злочину? 3. У чому секрет дедуктивного методу Шерлока Холмса? 4. Яку роль у творі займає родинна легенда роду Баскервілів? Як її сприймає доктор Вотсон, лікар Мортімер, а як – Шерлок Холмс?


Поміркуйте разом

1. У чому секрет популярності детективної літератури? Аргументуйте свою точку зору. 2. А.К.Дойл своїми найкращими творами вважав історичні романи, а до історій про Шерлока Холмса ставився як до вимушеного заробітку. Чи згодні ви з такою оцінкою автора своїх детективів? Аргументуйте свою точку зору. 3. У чому причини неймовірної популярності історій про Шерлока Холмса? Аргументуйте свою точку зору.


Працюйте творчо

1. За повістю А.К.Дойла „Собака Баскервілів” спробуйте скласти порадник „Як написати справжній детектив” і напишіть невеликий детективний твір.


Опрацювання розділу закінчується виконанням тематичної контрольної роботи.


***


Розділ VІ називається «Краса чистих людських взаємин», на нього програмою відведено 7 уроків (у разі необхідності, вчитель може додати години за рахунок резервного часу). В цьому розділі вивчаються новела О.Генрі «Останній листок» і оповідання Джеймса Олдріджа «Останній дюйм».

Як і раніше, вважаю за доцільне дати учням випереджальне завдання скласти тези вступної статті «Краса чистих людських взаємин» (Підручник-7, с. 236), а потім опрацювати їхні записи на уроці, тим самим перевіривши виконання домашнього завдання.

Нагадую, що новела О.Генрі «Останній листок» продовжує наскрізну лінію програми – формування вітальності, життєздатності, любові учнів до життя і навіть виживання в цьому світі попри всі негаразди й виклики життя (див. вище про терапевтичну функцію літератури).

Учні переказують зміст твору і розмірковують про те, що взаєморозуміння та прагнення зробити добро ін­шому є важливим засобом подолання життєвих негараздів, висловлюючи особисте ставлення до проблем, що піднімаються в новелі та аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту. Важливо, щоб вони усвідомили, що таке гуманізм, людинолюбство, як риси, притаманні кожній нормальній людині.

Важливою є також характеристика образу Бермана. Це якраз той випадок, коли перше враження про персонажа виявляється хибним. Спочатку це типовий невдаха, лузер, бридкий старий буркотун, який, здавалося б, приречений на те, щоб так ніколи й не створити свого шедевру. А потім виявляється, що саме його шедевр урятував життя Джонсі. Але за те, що вона на якийсь час схибила, поступилася слабодухості, втратила любов до життя («це гріх – хотіти вмерти»), своїм буттям заплатив Берман. Отже, в образі Бермана втілені найкращі людські риси: готовності до непоказної самопожертви та любові до ближнього. Сам тут доречно, щоб учні висловили своє власне судження про гуманізм твору. Доцільно також звернути їхню увагу на те, що за першим враженням про людину, за її зовнішністю ніколи не можна робити остаточних висновків про її сутність, душу. Про все це досить повно написано в Підручнику-7 (стаття «Краса чистих людських взаємин», с. 236-237; і в Узагальненні за розділом, с. 272).

Відомості з теорії літератури (визначення поняття «новела») учні можуть знайти і в матеріалах розділу, і в Літературознавчому словнику Підручника-7: «Новела (від. італ. novella – “новина”) – жанр літератури, невеликий розповідний твір (і цим Н. нагадує оповідання) про якусь незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом (і цим Н. відрізняється від оповідання). Несподіваний фінал Н. нагадує про її давню, вже забуту спорідненість із анекдотом (спочатку Н. й була “розгорнутим анекдотом”). Визнаним майстром Н. є О.Генрі. Він посилив зазначену властивість Н., винайшовши її “подвійний фінал”. Так, у його Н. “Останній листок” є два фінали: а) листок плюща виявився намальованим, б) буркотун Берман виявився гарною людиною і ціною власного життя врятував Джонсі [с. 236-243, 234 Підручника-7].

Школярі також повинні знайти в тексті її характерні ознаки (напружений, динамічний сюжет; несподіваний фінал) новели, розказати про її жанрові особливості, а також про роль у творі художньої деталі. Поняття «новела» учням відоме з 6 класу, а в 7 класі відбувається його поглиблення. Зокрема, увага школярів акцентується на тому, що новела «Останній листок» має не один, а зразу два несподіваних фінали: по-перше, останній листок, із яким Джонсі так легкодухо пов’язала своє життя, і не міг упасти, бо був намальований на стіні Берманом; по-друге, «буркітливий дідок» Берман виявився чудовою людиною і таки намалював свій шедевр, ціною свого життя врятувавши життя дівчині.

За рахунок резерву годин на урок позакласного читання можна винести інші новели О.Генрі, передовсім – «Дари волхвів». Вона є у вже згадуваній «Книзі для додаткового читання», що входить до навчально-методичного комплекту для 7 класу. Цей твір просякнутий такою теплотою, такою любов’ю до життя і людей, що давно увійшов до золотого фонду світової літератури. Тим більше, що там є багато автобіографічних елементів. Так, захворівши, дружина О.Генрі продала свою улюблену накидку, аби купити чоловікові Різдвяний подарунок – золотий ланцюжок для годинника. А він, одночасно з нею, продав годинника, аби купити квиток і приїхати до неї. Тобто, з суто раціоналістичної точки зору, її подарунок, начебто, втратив сенс – для чого ланцюжок до неіснуючого годинника? Але, з точки зору гуманізму, цей щирий жест вартує найвищого захоплення. Саме тому взаємні (на перший погляд, начебто, недоладні) подарунки чоловіка й жінки в новелі прирівнюються до подарунків трьох царів (волхвів) щойно народженому Ісусу Христу. Звідси і назва новели – «Дари волхвів». Недаремно ж розділ називається «Краса чистих людських взаємин».

1   2   3   4   5   6   7



Схожі:

Зарубіжна література. 7 клас: методична лоція iconПрограма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний, спортивний напрями
Зарубіжна література. 5–12 кла­си. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / Автори Ю.І. Ковбасенко, Г. М. Гребницький,...
Зарубіжна література. 7 клас: методична лоція iconМетодична структура нвк
У школі-інтернаті діти навчаються 11 років – з підготовчого по 10 клас. Мови навчання: українська та російська Учні отримують свідоцтво...
Зарубіжна література. 7 клас: методична лоція iconУкраїнська література (8 клас)
Розкриття нескореності душі, всеперемагаючої сили любові до життя мужньої доньки України – Лесі Українки у поезії „Давня весна” через...
Зарубіжна література. 7 клас: методична лоція iconНаказ №504 міської профспілкової організації працівників освіти від 23 грудня 2010 р. №21 Про підсумки міського етапу Всеукраїнського конкурсу «Учитель року 2011»
«Про проведення міського конкурсу «Учитель року – 2011» в листопаді-грудні 2010 року проведено міський етап конкурсу «Учитель року-2011»...
Зарубіжна література. 7 клас: методична лоція icon8 клас Українська література
Мені срочно треба купити утюг, щоб погладити білизну, І брюки, І різні предмети. Доктор визначив такі симптоми: у хворого жалоби...
Зарубіжна література. 7 клас: методична лоція iconНауково-методична тема Макарівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 «Проектування І практичне забезпечення компетентнісно спрямованого інноваційного розвитку загальноосвітньої школи»
Методична тема, над якою працює методичне об’єднання вчителів суспільно – гуманітарного циклу
Зарубіжна література. 7 клас: методична лоція icon1. 00. 00 Вишукувальні роботи для будівництва
Вишукування для будівель, споруд, та інженерних мереж відповідно до класів наслідків (відповідальності): клас сс3 – значні наслідки,...
Зарубіжна література. 7 клас: методична лоція iconДокументи
1. / Методична майстерня англ.мова , зас_дання 2/Завдання для вчител_в.docx
2.
Зарубіжна література. 7 клас: методична лоція iconБілети дпа 2012. 9 клас. Українська література (усна форма)
У 2012 році Державна підсумкова атестація в основній школі проводиться у відповідності до Листа монмолодьспорту №1/9-61 від 27 січня...
Зарубіжна література. 7 клас: методична лоція iconБілети дпа 2012. 9 клас. Світова література (усна форма)
У 2012 році Державна підсумкова атестація в основній школі проводиться у відповідності до Листа монмолодьспорту №1/9-61 від 27 січня...
Зарубіжна література. 7 клас: методична лоція iconБілети дпа 2012. 9 клас. Інтегрований курс «Література» (російська та світова) в усній формі
У 2012 році Державна підсумкова атестація в основній школі проводиться у відповідності до Листа монмолодьспорту №1/9-61 від 27 січня...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©sm.znaimo.com.ua 2000-2014
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи