1. Типові технології мереж Топологія типу зірка icon

1. Типові технології мереж Топологія типу зірка

Реклама:



Скачати 148.58 Kb.
Назва1. Типові технології мереж Топологія типу зірка
Дата конвертації19.06.2013
Розмір148.58 Kb.
ТипКонцепція
джерело
1. /tipovі_tekhnologії_merezh.doc1. Типові технології мереж Топологія типу зірка

Вступ


На сьогоднішній день у світі існує сотні мільйонів комп'ютерів і більше 90% з них об'єднані в різні інформаційно-обчислювальні мережі від малих локальних мереж в офісах до глобальних мереж типу Internet. Всесвітня тенденція до об'єднання комп'ютерів у мережі обумовлена рядом важливих причин, таких як прискорення передачі інформаційних повідомлень, можливість швидкого обміну інформацією між користувачами, одержання й передача повідомлень (факсів, e-mail листів та іншого) не відходячи від робочого місця, можливість миттєвого одержання будь-якої інформації з будь-якої крапки земної кулі, а так само обмін інформацією між комп'ютерами різних фірм виробників працюючих з різним програмним забезпеченням.

1. Типові технології мереж


    1. Топологія типу зірка.


Концепція топології мережі у вигляді зірки прийшла з області великих ЕОМ, у якій головна машина одержує й обробляє всі дані з периферійних пристроїв як активний вузол обробки даних. Вся інформація між двома периферійними робітниками місцями проходить через центральний вузол обчислювальної мережі.




Топологія у вигляді зірки


Пропускна здатність мережі визначається обчислювальною потужністю вузла й гарантується для кожної робочої станції. Колізій (зіткнень) даних не виникає.

Кабельне з'єднання досить просте, тому що кожна робоча станція пов'язана з вузлом. Витрати на прокладку кабелів високі, особливо коли центральний вузол географічно розташований не в центрі топології.

При розширенні обчислювальних мереж не можуть бути використані раніше виконані кабельні зв'язки: до нового робочого місця необхідно прокладати окремий кабель із центра мережі.

Топологія у вигляді зірки є найбільш швидкодіючою із всіх топологій обчислювальних мереж, оскільки передача даних між робочими станціями проходить через центральний вузол (при його гарній продуктивності) по окремих лініях, використовуваним тільки цими робітниками станціями. Частота запитів передачі інформації від однієї станції до іншої невисока в порівнянні з досягається в інших топологіях.

Продуктивність обчислювальної мережі в першу чергу залежить від потужності центрального файлового сервера. Він може бути вузьким місцем обчислювальної мережі. У випадку виходу з ладу центрального вузла порушується робота всієї мережі.

Центральний вузол керування - файловий сервер мотає реалізувати оптимальний механізм захисту проти несанкціонованого доступу до інформації. Вся обчислювальна мережа може управлятися з її центра.

1.2 Кільцева топологія


При кільцевій топології мережі робочі станції зв'язані одна з іншої по колу, тобто робоча станція 1 з робочою станцією 2, робоча станція 3 з робочою станцією 4 і т.д. Остання робоча станція пов'язана з першою. Комунікаційний зв'язок замикається в кільце.




Кільцева топологія


Прокладка кабелів від однієї робочої станції до іншої може бути досить складною й дорогою, особливо якщо географічно робочі станції розташовані далеко від кільця (наприклад, у лінію).

Повідомлення циркулюють регулярно по колу. Робоча станція посилає по певній кінцевій адресі інформацію, попередньо одержавши з кільця запит. Пересилання повідомлень є дуже ефективним, тому що більшість повідомлень можна відправляти “у дорогу” по кабельній системі одне за іншим. Дуже просто можна зробити кільцевий запит на всі станції. Тривалість передачі інформації збільшується пропорційно кількості робочих станцій, що входять в обчислювальну мережу.

Основна проблема при кільцевій топології полягає в тім, що кожна робоча станція повинна брати активну участь у пересиланні інформації, і у випадку виходу з ладу хоча б однієї з них вся мережа паралізується. Несправності в кабельних з'єднаннях локалізуються легко.

Підключення нової робочої станції вимагає коротко термінового вимикання мережі, тому що під час установки кільце повинне бути розімкнуте. Обмеження на довжину обчислювальної мережі не існує, тому що воно, в остаточному підсумку, визначається винятково відстанню між двома робочими станціями.




Структура логічного кільцевого ланцюга


Спеціальною формою кільцевої топології є логічна кільцева мережа. Фізично вона монтується як з'єднання зоряних топологій. Окремі зірки включаються за допомогою спеціальних комутаторів (англ. Hub - концентратор), які по-російському також іноді називають “хаб”. Залежно від числа робочих станцій і довжини кабелю між робочими станціями застосовують активні або пасивні концентратори. Активні концентратори додатково містять підсилювач для підключення від 4 до 16 робочих станцій. Пасивний концентратор є винятково разветвительним пристроєм (максимум на три робітників станції). Керування окремою робочою станцією в логічній кільцевій мережі відбувається так само, як і у звичайній кільцевій мережі. Кожної робочої станції привласнюється відповідний їй адреса, по якому передається керування (від старшого до молодшого й від самого молодшого до самого старшого). Розрив з'єднання відбувається тільки для нижчерозташованого (найближчого) вузла обчислювальної мережі, так що лише в рідких випадках може порушуватися робота всієї мережі.

1.3 Шинна топологія.


При шинній топології середовище передачі інформації представляється у формі комунікаційного шляху, доступного дня всіх робочих станцій, до якого вони все повинні бути підключені. Всі робочі станції можуть безпосередньо вступати в контакт із будь-якою робочою станцією, наявної в мережі.




Шинна топологія


Робочі станції в будь-який час, без переривання роботи всієї обчислювальної мережі, можуть бути підключені до неї або відключені. Функціонування обчислювальної мережі не залежить від стану окремої робочої станції.


1.4 Деревоподібна структура ЛВС



На ряду з відомими топологіями обчислювальних мереж кільце, зірка й шина, на практиці застосовується й комбінована, на приклад древовидна структура. Вона утвориться в основному у вигляді комбінацій вищезгаданих топологій обчислювальних мереж. Підстава дерева обчислювальної мережі розташовується в крапці (корінь), у якій збираються комунікаційні лінії інформації (галузі дерева).


  1. Адресація в комп'ютерних мережах


Розрізняють наступні типи адрес: фізичний ( MAC-Адреса), мережний ( IP-Адреса) і символьний ( DNS-Ім'я)

Кожний комп'ютер у мережі TCP/IP має адреси трьох рівнів:

Локальна адреса вузла, обумовлена технологією, за допомогою якої побудована окрема мережа, у яку входить даний вузол. Для вузлів, що входять у локальні мережі - це Мас-Адреса мережного адаптера або порту маршрутизатора, наприклад, 11-А0-17-3D-BC-01. Ці адреси призначаються виробниками встаткування і є унікальними адресами, тому що управляються централізовано. Для всіх існуючих технологій локальних мереж Мас-Адреса має формат 6 байтів: старші 3 байти - ідентифікатор фірми виробника, а молодші 3 байти призначаються унікальним образом самим виробником. Для вузлів, що входять у глобальні мережі, такі як Х.25 або frame relay, локальна адреса призначається адміністратором глобальної мережі.

IP-Адреса, що складається з 4 байт, наприклад, 109.26.17.100. Ця адреса використовується на мережному рівні. Він призначається адміністратором під час лихословити комп'ютерів і маршрутизаторів. IP-Адреса складається із двох частин: номера мережі й номери вузла. Номер мережі може бути обраний адміністратором довільно, або призначений за рекомендацією спеціального підрозділу Internet (Network Information Center, NIC), якщо мережа повинна працювати як складова частина Internet. Звичайно провайдери послуг Internet одержують діапазони адрес у підрозділів NIC, а потім розподіляють їх між своїми абонентами.

Номер вузла в протоколі IP призначається незалежно від локальної адреси вузла. Ділення IP-Адреси на поле номера мережі й номери вузла - гнучке, і границя між цими полями може встановлюватися досить довільно. Вузол може входити в трохи IP-Мереж. У цьому випадку вузол повинен мати трохи IP-Адрес, по числу мережних зв'язків. У такий спосіб IP-Адреса характеризує не окремий комп'ютер або маршрутизатор, а одне мережне з'єднання.

Символьний ідентифікатор-ім'я, наприклад, SERV1.IBM.COM. Ця адреса призначається адміністратором і складається з декількох частин, наприклад, ім'я машини, ім'я організації, ім'я домену. Така адреса, називана також DNS-Ім'ям, використовується на прикладному рівні, наприклад, у протоколах FTP або telnet.

У протоколі IP існує кілька угод про особливу інтерпретацію IP-Адрес:

- якщо Iр-Адреса складається тільки із двійкових нулів, 0 0 0...0 0 0 0, то він позначає адресу того вузла, що згенерував цей пакет;

- якщо в поле номера мережі коштують 0, 0 0 0 0 .......0 Номер вузла, то за замовчуванням уважається, що цей вузол належить тій же самій мережі, що й вузол, що відправив пакет;

- якщо всі двійкові розряди IP-Адреси рівні 1, 1 1 1 1 .......1 1, то пакет з такою адресою призначення повинен розсилатися всім вузлам, що перебувають у тій же мережі, що й джерело цього пакета. Таке розсилання називається обмеженим широкомовним повідомленням (limited broadcast);

- якщо в поле адреси призначення коштують суцільні 1, Номер мережі 1111.......11, то пакет, що має така адреса розсилається всім вузлам мережі із заданим номером. Таке розсилання називається широкомовним повідомленням (broadcast);

- адреса 127.0.0.1 зарезервований для організації зворотного зв'язку при тестуванні роботи програмного забезпечення вузла без реального відправлення пакета по мережі. Ця адреса має назва loopback.

Форма групового IP-Адреси - multicast - означає, що даний пакет повинен бути доставлений відразу декільком вузлам, які утворять групу з номером, зазначеним у поле адреси. Вузли самі ідентифікують себе, тобто визначають, до якій із груп вони ставляться. Той самий вузол може входити в кілька груп. Такі повідомлення на відміну від широкомовних називаються мультивещательними. Групова адреса не ділиться на поля номера мережі й вузла й обробляється маршрутизатором особливим образом.

У протоколі IP-Адреса вузла, тобто адреса комп'ютера або порту маршрутизатора, призначається довільно адміністратором мережі й прямо не пов'язаний з його локальною адресою, як це зроблено, наприклад, у протоколі IPX. Підхід, використовуваний в IP, зручно використовувати у великих мережах і через його незалежність від формату локальної адреси, і через стабільність, тому що в противному випадку, при зміні на комп'ютері мережного адаптера ця зміна повинні б були враховувати всі адресати всесвітньої мережі Internet (у тому випадку, звичайно, якщо мережа підключена до Internet'у).

Локальна адреса використовується в протоколі IP тільки в межах локальної мережі при обміні даними між маршрутизатором і вузлом цієї мережі. Маршрутизатор, одержавши пакет для вузла однієї з мереж, безпосередньо підключених до його портів, повинен для передачі пакета сформувати кадр відповідно до вимог прийнятої в цій мережі технології й указати в ньому локальна адреса вузла, наприклад його Мас-Адреса. У пакеті, що прийшов, ця адреса не зазначена, тому перед маршрутизатором встає задача пошуку його по відомому IP-Адресі, що зазначена в пакеті як адреса призначення. З аналогічною задачею зіштовхується й кінцевий вузол, коли він хоче відправити пакет у вилучену мережу через маршрутизатор, підключений до тієї ж локальної мережі, що й даний вузол.

Для визначення локальної адреси по IP-Адресі використовується протокол дозволу адреси Address Resolution Protocol, ARP. Протокол ARP працює різним образом залежно від того, який протокол канального рівня працює в даній мережі - протокол локальної мережі (Ethernet, Token Ring, FDDI) з можливістю широкомовного доступу одночасно до всіх вузлів мережі, або ж протокол глобальної мережі (X.25, frame relay), як правило не підтримуючий широкомовний доступ. Існує також протокол, що вирішує зворотну задачу - знаходження IP-Адреси по відомій локальній адресі. Він називається реверсивний ARP - RARP (Reverse Address Resolution Protocol) і використовується при старті бездискових станцій, що не знають у початковий момент свого IP-Адреси, але знаючу адресу свого мережного адаптера.

У локальних мережах протокол ARP використовує широкомовні кадри протоколу канального рівня для пошуку в мережі вузла із заданим IP-Адресою.

Вузол, якому потрібно виконати відображення IP-Адреси на локальну адресу, формує ARP запит, вкладає його в кадр протоколу канального рівня, указуючи в ньому відомий IP-Адреса, і розсилає запит широкомовно. Всі вузли локальної мережі одержують ARP запит і порівнюють зазначений там IP-Адресу із власним. У випадку їхнього збігу вузол формує ARP-Відповідь, у якому вказує свій IP-Адреса й своя локальна адреса й відправляє його вже направленно, тому що в ARP запиті відправник указує свою локальну адресу. ARP-Запити й відповіді використовують той самий формат пакета. Тому що локальні адреси можуть у різних типах мереж мати різну довжину, то формат пакета протоколу ARP залежить від типу мережі. На малюнку 3.2 показаний формат пакета протоколу ARP для передачі по мережі Ethernet.

DNS (Domain Name System) - це розподілена база даних, що підтримує ієрархічну систему імен для ідентифікації вузлів у мережі Internet. Служба DNS призначена для автоматичного пошуку IP-Адреси по відомому символьному ім'ю вузла. Специфікація DNS визначається стандартами RFC 1034 і 1035. DNS вимагає статичної конфігурації своїх таблиць, що відображають імена комп'ютерів в IP-Адресу.

Протокол DNS є службовим протоколом прикладного рівня. Цей протокол несиметричний - у ньому визначені DNS-Сервери й DNS-клієнти. DNS-Сервери зберігають частина розподіленої бази даних про відповідність символьних імен і IP-Адрес. Ця база даних розподілена по адміністративним доменам мережі Internet. Клієнти сервера DNS знають IP-Адресу сервера DNS свого адміністративного домену й по протоколі IP передають запит, у якому повідомляють відоме символьне ім'я й просять повернути відповідний йому IP-Адреса.

Якщо дані про запитану відповідність зберігаються в базі даного DNS-Сервера, то він відразу посилає відповідь клієнтові, якщо ж немає - те він надсилає запит DNS-Серверу іншого домену, що може сам обробити запит, або передати його іншому DNS-Серверу. Всі DNS-Сервери з'єднані ієрархічно, відповідно до ієрархії доменів мережі Internet. Клієнт опитує ці сервери імен, поки не знайде потрібні відображення. Цей процес прискорюється через те, що сервери імен постійно кеширують інформацію, надавану по запитах. Клієнтські комп'ютери можуть використовувати у своїй роботі IP-Адреси декількох DNS-серверів, для підвищення надійності своєї роботи.

База даних DNS має структуру дерева, називаного доменним простором імен, у якому кожний домен (вузол дерева) має ім'я й може містити піддомени. Ім'я домену ідентифікує його положення в цій базі даних стосовно батьківського домену, причому крапки в ім'ї відокремлюють частині, що відповідають вузлам домену.

Корінь бази даних DNS управляється центром Internet Network Information Center. Домени верхнього рівня призначаються для кожної країни, а також на організаційній основі.


3.Технологія Ethernet (методи доступу до комп'ютерних мереж)


3.1 Загальні дані про Ethernet


Специфікацію Ethernet наприкінці сімдесятих років запропонувала компанія Xerox Corporation. Пізніше до цього проекту приєдналися компанії Digital Equipment Corporation (DEC) і Intel Corporation. В 1982 році була опублікована специфікація на Ethernet версії 2.0. На базі Ethernet інститутом IEEE був розроблений стандарт IEEE 802.3. Розходження між ними незначні.

Основні принципи роботи.

На логічному рівні в Ethernet застосовується топологія шина:

- всі пристрої, підключені до мережі, рівноправні, тобто будь-яка станція може почати передачу в будь-який момент часу( якщо передавальне середовище вільне);

- дані, переданою одною станцією, доступні всім станціям мережі.

Ethernet буває напівдуплексний (Half Duplex), по всіх середовищах передачі: джерело й приймач «говорить по черзі» (класична коллізіонна технологія) і півнодуплексний (Full Duplex), коли дві пари приймача й передавача на пристроях говорять одночасно. Цей механізм працює тільки на кручений парі (одна пара на передачу, одна пара на прийом) і на оптоволокне (одна пара на передачу, одна пара на прийом).

Ethernet різниться по швидкостях і методам кодування для різного фізичного середовища, а також по типі пакетів (Ethernet II, 802.3, RAW, 802.2 (LLC), SNAP).

Ethernet різниться по швидкостях: 10 Мбит/з, 100 Мбит/з, 1000 Мбит/з (Гігабит).


3.1 Ethernet на коаксіальному кабелі


Існують два варіанти реалізації Ethernet на коаксіальному кабелі, називані «тонкий» і «товстий» Ethernet (Ethernet на тонкому кабелі 0,2 дюйми й Ethernet на товстому кабелі 0,4 дюйми).

Тонкий Ethernet використовує кабель типу RG-58A/V (діаметром 0,2 дюйми). Після приєднання всіх відрізків кабелю з BNC-Коннекторами (Bayonel-Neill-Concelnan) до Т-Коннекторам (назва обумовлена формою рознімання, схожої на букву «Т») вийде єдиний кабельний сегмент. На його обох кінцях установлюються термінатори («заглушки»). Термінатор конструктивно являє собою BNC-Коннектор (він також надівається на Т-Коннектор) з упаяним опором. Значення цього опору повинне відповідати значенню хвильового опору кабелю, тобто для Ethernet потрібні термінатори з опором 50 Ом.

Товстий Ethernet - мережа на товстому коаксіальному кабелі, що має діаметр 0,4 дюйми й хвильовий опір 50 Ом. Максимальна довжина кабельного сегмента - 500 м.

Прокладка самого кабелю майже однакова для всіх типів коаксіального кабелю.

Для підключення комп'ютера до товстого кабелю використовується додатковий пристрій, називане трансивером.

При необхідності охопити локальною мережею площа більшу, ніж це дозволяють розглянуті кабельні системи, застосовується додаткові пристрої - репітери (повторювачі). Репітер має 2-портове виконання, тобто він може об'єднати 2 сегменти по 185 м. Сегмент підключається до репітеру через Т-Коннектор. До одного кінця Т-Коннектора підключається сегмент, а на іншому ставиться термінатор.

У мережі може бути не більше чотирьох репітерів. Це дозволяє одержати мережу максимальною довжиною 925 м.

Існують 4-портові репітери. До одному такому репітеру можна підключити відразу 4 сегменти.

Довжина сегмента для Ethernet на товстому кабелі становить 500 м, до одного сегмента можна підключити до 100 станцій. При наявності трансіверних кабелів до 50 м довжиною, товстий Ethernet може одним сегментом охопити значно більшу площу, чим тонкий. Ці репітери мають DIX-Рознімання й можуть підключатися трансіверами, як до кінця сегмента, так і в будь-якому іншому місці.


3.2 Ethernet на кручений парі.


Кручена пари - це два ізольованих проведення, скручених між собою. Для Ethernet використовується 8-жильний кабель, що складається із чотирьох кручених пар. Для захисту від впливу навколишнього середовища кабель має зовнішнє ізолююче покриття.

Основний вузол на кручений парі - hub (у перекладі називається накопичувачем, концентратором або просто хаб). Кожний комп'ютер повинен бути підключений до нього за допомогою свого сегмента кабелю. Довжина кожного сегмента не повинна перевищувати 100 м. На кінцях кабельних сегментів установлюються рознімання RJ-45. Одним розніманням кабель підключається до хабу, інших - до мережної плати. Рознімання RJ-45 дуже компактні, мають пластмасовий корпус і вісім мініатюрних площадок.

Хаб - центральний пристрій у мережі на кручений парі, від нього залежить її працездатність. Розташовувати його треба в легкодоступному місці, щоб можна було легко підключати кабель і стежити за індикацією портів.

Хаби випускаються на різну кількість портів - 8, 12, 16 або 24. Відповідно до нього можна підключити така ж кількість комп'ютерів.


3.3 Технологія Fast Ethernet


Технологія Fast Ethernet була стандартизована комітетом IEEE 802.3. Новий стандарт одержав назву IEEE 802.3U. Швидкість передачі інформації 100 Мбіт/с. Fast Ethernet організується на кручений парі або оптоволокне.

У мережі Fast Ethernet організуються трохи доменів конфліктів, але з обов'язковим обліком класу повторювача, використовуваного в доменах.

Репитеры Fast Ethernet (IEEE 802.3U) бувають двох класів і різняться по затримці в мкс. Відповідно в сегменті (логічному) може бути до двох репітерів класу 2 і один репітер класу 1. Для Ethernet (IEEE 802.3) мережа підкоряється правилу 5-4-3-2-1.

Правило 5-4-3-2-1 говорить: між будь-якими двома робочими станціями не повинне бути більше 5 фізичних сегментів, 4 репітерів (концентраторів), 3 «населених» фізичних сегментів, 2 «населених» міжрепітерних зв'язків (IRL), і все це повинне являти собою один коллізіонний домен (25,6 мкс).

Фізично з концентратора «росте» багато проводів, але логічно це все один сегмент Ethernet і один коллізіонний домен, у зв'язку з ним будь-який збій однієї станції відбивається на роботі інших. Оскільки всі станції змушені «слухати» чужі пакети, колізія відбувається в межах усього концентратора (насправді на інші порти посилає сигнал Jam, але це не міняє суті справи). Тому, хоча концентратор - це найдешевший пристрій і, здається, що воно вирішує всі проблеми замовника, радимо поступово відмовитися від цієї методики, особливо в умовах постійного росту вимог до ресурсів мереж, і переходити на комутируються сети, що мережа їхніх 20 комп'ютерів, зібрана на репітерах 100 Мбіт/з, може працювати повільніше, ніж мережа з 20 комп'ютерів, включених у комутатор 10 Мбіт/с. Якщо раніше вважалася «нормальним» присутність у сегменті до 30 комп'ютерів, то в нинішніх мережах навіть 3 робочі станції можуть завантажити весь сегмент.

В Fast Ethernet усередині одного домену конфліктів можуть перебувати не більше двох повторювачів класу II або не більше одного повторювача класу I





Структура мережі на повторювачах класу 2 з використанням крученої пари.





Структура мережі на повторювачах класу 1 з використанням крученої пари.


Різні типи кабелів і пристроїв Fast Ethernet дають різну величину затримки RTD. Кручена пари категорії 5 - 1,11 біт-тайм на метр довжини, оптоволоконний кабель 1 біт-тайм також на метр довжини, мережний адаптер - 50 біт-тайм, медіаконвертери від 50 до 100, повторювач класу I -140, повторювач класу II - 92 біт-тайм. Затримку RTD між двома мережними вузлами розрахувати нескладно, вона рівняється сумі відповідних затримок їхніх мережних адаптерів і всіх проміжних мережних компонентів (кабелів, повторювачів).





Приклад мережі Fast Ethernet.


3.4 Технологія Gigabit Ethernet.


Наступний крок у розвитку технології Ethernet - розробка проекту стандарту IEEE-802.32. Даний стандарт передбачає швидкість обміну інформацією між станціями локальної мережі 1 Гбіт/с. Припускаючи, що пристрою Gigabit Ethernet будуть поєднувати сегменти мереж з Fast Ethernet зі швидкостями 100 Мбіт/с. Розробляються мережні карти зі швидкістю 1 Гбіт/с, а також серія мережних пристроїв, таких як комутатори й маршрутизатори.

У мережі з Gigabit Ethernet буде використовуватися керування трафиком, контроль перевантажень і забезпечення якості обслуговування (Quality Of Service - QOS). Стандарт Gigabit Ethernet

Список використаної літератури


1) Крук Б.И., Попантонопуло В.Н., Шувалов В.П. Телекоммуникационные системы и сети. Т1:учеб.пособие/изд.2-е, испр. и доп. -Новосибирск: Сиб.предприятие «Наука» РАН, 1998.

2) Мизин И.А., Богатырев В.А.,Кулешов А.П. Сети, коммуникации пакетов/Под ред.В.С.Семенихина-М.:Радиосвязь,1986.

3) Компьютерные системы и сети: Учеб.пособие/ В.П.Косарев и др./Под ред. В.П.Косарева и Л.В.Еремина-М.:Финансы и статистика,1999.

4) М.Пайк.Internet в подлиннике :Пер.с англ.-СПб.:BHV-Санкт-Петербург,1996.

5) Шварц М.Сети связи:протоколы, моделирование и анализ:в 2-х ч., ч.II: Пер.с англ.-М.:Наука-Гл.ред.физ.-мат.лит.,1992.

Додати документ в свій блог або на сайт


Реклама:

Схожі:

1. Типові технології мереж Топологія типу зірка iconІнформація Зведений звіт Технічний розвиток мереж Зниження понаднорматива асдтк інформаційні технології Зв\'язок Транспорт Інше Детальний звіт Причини невиконання Перелік закупівель

1. Типові технології мереж Топологія типу зірка iconПроект ухвал а регіональної науково-практичної конференції «Навчальні заклади нового типу Житомирщини: від історії до сучасності»
В області діє нині понад 50 навчальних закладів нового типу: гімназії, колегіуми та ліцеї, які відіграють провідну роль в організації...

1. Типові технології мереж Топологія типу зірка iconПоложення про дошкільний навчальний заклад сімейного типу. Начальник управління М. Мотильчак Шукалюк Є. М
Управління освіти і науки облдержадміністрації надсилає для використання в роботі наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту...

1. Типові технології мереж Топологія типу зірка iconПочаткова школа у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від типу, підпорядкування І форми власності 2012/13
У початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від типу, підпорядкування і форми власності 2012/13 навчальний...

1. Типові технології мереж Топологія типу зірка iconЗведений план роботи інтернатних навчальних закладів обласного підпорядкування на період з 27 – 31 грудня
Сучасні педагогічні технології та особливості пізнавальної активності учнів на уроках у системі особистісно зорієнтованої освіти:...

1. Типові технології мереж Топологія типу зірка iconПравила приймання до гімназії загальні положення нововолинська гімназія середній загальноосвітній навчальний заклад нового типу для здібних І обдарованих дітей
Нововолинська гімназія – середній загальноосвітній навчальний заклад нового типу для здібних і обдарованих дітей

1. Типові технології мереж Топологія типу зірка iconДо редколегії електронного наукового журналу «технології та дизайн»
«технології та дизайн». Заявляю (-ємо), що стаття написана спеціально для журналу, раніше в інших виданнях не публікувалась І не...

1. Типові технології мереж Топологія типу зірка iconII. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів початкової школи Освітня галузь "Технології"
Освітня галузь "Технології" забезпечує умови для поєднання інтелектуального, фізичного і соціального розвитку учнів у трудовій і...

1. Типові технології мереж Топологія типу зірка iconПрограмафахови Х вступнихвипробуван ь на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст зі спеціальності 05100101 "Метрологія та інформаційно-вимірювальні технології"
...

1. Типові технології мереж Топологія типу зірка iconКиївський національний університет технологій та дизайну
Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології, містять питання з наступних фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін...

1. Типові технології мереж Топологія типу зірка iconІнформаційні системи І технології в маркетингу
Розроблено у відповідності до вимог варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики, робочої програми навчальної дисципліни...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©sm.znaimo.com.ua 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи